Захоплені відгуки про гру Щспкіна в Москві залишив нам С. Аксаков: «Щепкін переніс на російську сцену справжню малоросійську народність, з усім її гумором і комізмом. До нього ми бачили в театрі тільки грубі фарси, карикатуру на співучу, поетичну Малоросію, Малоросію, яка дала нам Гоголя! Щепкін тому і міг це зробити, що його дитинство і молодість минули на Україні, що він зріднився з її звичаями і мовою. Чи можна забути Щепкіна в «Москалі-чарівнику» чи «Наталці Полтавці»? ш

Про великого актора з захопленням писав Бєлінський: «Який розмаїтий талант Щепкіна. А коли в чому гра його стає повною досконалістю — то це в ролі Чупруна в «Москалі-чарівнику». Не дивно, що він зіграв її тринадцять разів за які-небудь півтора місяця…

Треба було бути присутнім при цьому, щоб побачити торжество геніального актора й зворушливий вираз прихильності до нього публіки. Коли нарешті в останній раз піднялася завіса й почалися сцени з «Наталки Полтавки», захоплення публіки доходило найвищого ступеня (…). Кожен романс публіка змушувала Щепкіна повторювати кілька разів. Коли ж усе у цих сценах, обраних навмисно для Щепкіна, було проспівано й повторено й завіса повинна була б спуститися, Щепкін, зворушений і натхненний, ніби зрозумівши сумне почуття публіки, затримав ще на мить хвилину розставання й заспівав чудові за своєю простотою й грацією куплети з п’єси «Москаль-чарівник», якими протягом свого перебування в Петербурзі постійно захоплював публіку…»

Pages: 1 2