ОЛЕКСАНДРІЯ елліністичн-елліністичний роман II-III вв., що оповідає про життя й діяння македонського царя й полководця Олександра (356-323 р. до н.е., цар з 336 р.). Получивший поширення у всіх середньовічних європейських літературах, цей роман був відомий і дуже популярний також і в Древній Русі. Він був двічі переведений з різних грецьких оригіналів. Так звана Хронографічна А. була переведена не пізніше середини XIII в. і входила до складу різних хронографічних зводів: Літописця Еллинского й Римського, Троицкого, Архивского й Виленского хронографів

А. була не беллетризированной біографією Олександра, а скоріше пригодницьким романом про нього, що излагали чимало легенд про знаменитого полководця. Так, всупереч історії, Олександр оголошується сином не македонського царя Пилипа, а нібито єгипетського царя, що проживав у Македонії колишнього, і чарівника Нектанава, що зблизився із царицею Олімпіадою під видом бога Аммона. Народження Олександра супроводжується небесними знаменнями. Отроком Олександр утихомирює коня-людожера Буцефала й робить його своїм бойовим конем. Докладно розповідається в романі про війну Олександра з перським царем Дарієм. І тут, поряд зі згадуванням дійсно мали місце боїв, привноситься легендарний елемент: так, розповідається, як Олександр відправляється до Дарія під видом власного посла й, пізнаний, тільки-но уникає полону. Легендарний (висхідний, втім, до Плутарху, Диодору й ін. джерел) оповідання про те, що вмираючий від ран Дарій заповість Олександру свою державу й доручає його турботам свою сім’ю. Не відповідає дійсності повідомлення А., що дружина Олександра Роксана - дочка Дарія (у дійсності вона була дочкою бактрийского сатрапа). Вигадано відвідування Олександром цариці Кандакии, де герой, що також видавав себе за свого полководця, був пізнаний і врятувався лише завдяки заступництву цариці й т.д. Особливо багато фантастичних подробиць в оповіданні про похід Олександра в невідомі землі на Сході: герой зустрічає там лютих людей-гігантів, шестиногих і триглавих звірів; військо Олександра попадає в землю, де не світить сонце й з якої його виводять мовці птахи з людськими особами. Згідно А. Олександр умирає отруєний змовниками, тоді як у дійсності цар умер від запалення легенів або тропічної малярії.

Саме сполучення історичної значущості (мова йшла про перемоги найбільшого полководця стародавності й про катастрофу Перської держави) з белетристичною цікавістю здобуло А. почесне місце в складі хронографів і залучало широке коло цікавих читачів

Другий переклад А. стає відомим на Русі в 2-й підлога XV у Це так звана Сербська А. Вона також сходить до грецького роману, але на Русь потрапила через сербське посередництво. У Сербській А. більше фантастичних подробиць в описі подорожей Олександра, інакше зображені відносини його з Роксаною не бажаючи пережити дружина, вона заколюється над його труною Якщо в Хронографічній А. читалася вставка із Хроніки Амартола, що повідомляє про відвідування Олександром Єрусалима і його зустрічі з іудейським первосвящеником, то в новій редакції цей епізод розширений і Олександр оголошується прихильником єдинобожжя.
На відміну від А. Хронографічної Сербська А. широко поширюється в окремих списках, пік її популярності доводиться на XVII в , коли виникають нові її переробки; існувала редакція, що доповнювала текст Сербської А. по А. Хронографічної
Изд.: Істрін В. М.Олександрія російських хронографів - М , 1893 Олександрія (фрагменти тексту) / Подг. тексту й переклад ПРО У Творогова// Ізборник (1969) ІЗ-З 236-279, 731-733, Олександрія Роман про Олександра Македонському по російського рукопису XV в / Изд подг М. Н. Ботвинник Я. С. Лур’є й О. В. Творогов - М , Л 1965, Олександрія / Подг тексту, переклад і ком Е И Ванеевой // ПЛДР Друга половина XV века-м, 1982ІЗ-З 22-173, 585-593

Літ.: Веселовский А. Н. З історії роману й повести-Спб. 1886-вип 1, Вані е в а Е И К вивченню історії тексту Сербської Олександрії. На матеріалі ленінградських списків XV-XV11 вв //ТОДРЛ-1976-Т 30- З 114-123, Олександрія Сербська//Словник книжников-вип 2ч 1ІЗ-З 21-25 Т ворогів ПРО В Олександрія Хронографічна // Словник книгарів - Вип 1 - З 35-37
О. В. Творогов