Михайло Олександрович Шолохов, що народився в 1905 р., став сучасником багатьох подій російської історії минулого століття. Він брав участь у бойових діях на Доні під час громадянської війни, тобто на собі випробував не тільки всі тяготи й позбавлення фронтового життя, але й жахи братовбивчої війни. Всі ці переживання знайшли яскраве відбиття на сторінках його добутків. Своєрідність творчої позиції Шолохова, що випливає з його розуміння дійсності, визначалося насамперед тим, що людина в його добутках показаний не стільки в зіткненнях з навколишніми (хоча й вони, звичайно, є), скільки в безпосередніх зіткненнях з історичними подіями. Від А. С. Пушкіна до Л. Н. Толстого історичні події були, як правило, тлом, на якому й розверталися основні події оповідання

На цьому тлі герої стикалися, поєднувалися або протистояли один одному, але ці зіткнення стосувалися винятково сфери моральної. У творчості Шолохова, при збереженні класичних конфліктів російської літератури, показана трагедія зіткнення людини з фатальними силами долі. Добутку цього автора охоплюють більше напівстоліття історії Росії, історії бурхливої й важкої. Історія Росії ніколи не протікала гладко й розмірено, тим більше не можна цього сказати про XX в., коли наша країна пережила дві найтяжкі світові війни й одну цивільну, так до томі ж не менш жорстоку й руйнівну революцію 1917р. Війни початку століття й Велика Вітчизняна війна кардинально відрізняються друг від друга й по характері, і по змісту

Перша світова війна послужила поштовхом до руйнування старою політичного режиму й до встановлення нового. Все це привело до ламання століттями існуючих відносин. Дії нової влади, що прийшли до влади в ході революції, викликали велика протидія з боку практично всіх верств населення. У Росії розпалювалася громадянська війна - страшна, жорстока й безглузда. Ламалися колишні зв’язки, руйнувалися родини

Країна піддалася навалі іноземних інтервентів. Лише ціною неймовірних зусиль удалося зберегти незалежність і цілісність держави. Всі ці трагічні події відбиті в романі-епопеї “Тихий Дон”, якому можна назвати працею життя письменника. 14 років, з 1926 по 1940 р., автор працював над цим добутком. У романі відбите життя козаків до й під час Першої світової війни, під час революції й громадянської війни

Роман показує життя російського народу в один з найтяжких періодів історії Росії. Автор розкриває нерозривний зв’язок людини зі своєю країною, з її історією й долею. Він не може отрешиться від подій, що відбуваються, тільки по своєму бажанню. Автор розкриває у своїх роботах обсяги не стільки матеріальних, скільки моральних, щиросердечних руйнувань і страждань

Неприйняття нововведень, втрата близьких і улюблених людей, несправедливе відношення влади - все це було повсякденними реаліями того часу. Держава переживала лихоліття, але адже держава - це і є народ. А в описуваний у романі період відбувся розкол серед населення, розкол більше страшний, чим соціальне розчленовування

Країна розділилася на два протиборчі табори, кожний з яких фанатично відстоював власні ідеї й мети. У результаті валили родини, “брат ішов на брата, а син на батька”. Створюючи роман, Шолохов не зробив жодного уклону ні убік білих, стремившихся повернути минуле, ні убік більшовиків, що затверджували свою владу силою зброї. Громадянська війна закінчилася. У країні бушувала економічна криза

Жахаюча розруха збільшувалася діями нового уряду: проведення колективізації зустрічало найжорстокіший опір з боку населення, особливо волелюбних козаків. Період колективізації відбитий у романі “Піднята цілина”, він також не визначив для читача сторону, на яку встав автор добутку. Шолохов показував не тільки лиха й прикрості простого селянського люду, що підтримував ідею створення колгоспів. Письменник на прикладі Кіндрата Майданникова - одного із кращих хазяїв хутора - розкриває трагедію хазяїна-власника, що також не відмовляється вступати в колгосп, але якого гризе “ подлюка-жалість до свого добра”.

Боїться хазяїн, що не буде воно так само доглянуто в колективного хазяїна. Як виявилося згодом, страхи його виправдалися. Інша сторона трагедії - Макар Нагульнов, думки якого зайняті “світовою революцією”.

“З мальства” він випробовує ненависть до селянської власності, і з нею він будує нове життя. “…Як служиш революції? - кричить він Разметно-Ву після розкуркулювання Гаева, - Жалуєш? Так я… тисячі станови зараз дідів, детишек, бабів… Я їх з кулемета… усіх поріжу!

” Таким був “великий перелом”, яскраво описаний Шолоховым. Але країна пережила й це, вона відновлювала сили, заліковувала рани. Не занадто багато часу доля надала їй для цього: в 1941 на російську землю вторгаються іноземні загарбники. Вся країна повстала проти іноземців. Мільйони добровольців кинулися на захист своїх будинків і родин

Навіть зараз, через майже 60 років, важко оцінити обсяги трагедії, масштаби руйнувань. Героями таких добутків, як “Вони боролися за Батьківщину”, “Доля людини”, “Наука ненависті”, є прості люди: колгоспник Іван Звягінцев, агроном Микола Стральцов, шофер Андрій Соколов… Образ воюючого народу, що виявив стійкість і мужність у боротьбі із загарбником, встає зі сторінок книг Михайла Олександровича. Він із психологічною глибиною описав характери сильних духом людей, які all so ch. ru 2001 2005 не зламалися на крутих поворотах історії

“Я хотів би, щоб мої книги допомагали людям стати краще, стати чистіше душею, будили любов до людини, прагнення активно боротися за ідеали гуманізму й прогресу людства”, - говорив М. А. Шолохов.