Цивільна лірика Пушкіна | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Цивільна лірика Пушкіна

Тематичний діапазон лірики Пушкіна досить широкий. У віршах поета звучать різні мотиви: любові, Дружби, поета й поезії, волі й багато хто інші. Важливе місце у творчості Пушкіна займає цивільна Лірика. Однієї з головних тем цивільної лірики Пушкіна стала тема самодержавства. Викриваючи й заперечуючи таку форму Правління, ліричний герой оди «Вільність» (1817 р.) говорить про «неправедність» такої влади («Скрізь Несправедлива влада»). Ліричний герой відкидає «зніжену ліру» і виражає своє бажання служити цивільної Поезії: Прийди, зірви з мене вінок, Розбий зніжену ліру…

Хочу оспівати волю миру, На тронах уразити порок. Поряд з осудом самодержавства ліричний герой оспівує закон і призиває обмежити влада пануючи Законами. Для художнього втілення своїх ідей А. С.Пушкін уводить у вірш історичну тему. Виникають образи «самовластительного лиходія» Наполеона, «мученика помилок славних » Людовика XVI, «увінчаного лиходія» Павла I. Погрози («Тирани миру! Тріпотіть»), заклики («Повстаньте, занепалі раби!

»), Інвективи («Ти жах миру, сором природи, докір ти богові на землі») підсилюють емоційне розжарення вірша. У той же час і в художній формі, і в ідейній спрямованості оди «Вільність» ми бачимо риси Класицизму. Поет вірить у можливість перебудови суспільства за законами освіченого розуму, він сподівається на Мудрість правителів і закінчує вірш словами: Схилитеся першим розділом Під покров надійну закону, И стануть вічною вартою трону Народів вільність і спокій. Тема самодержавства звучить і в посланні «До Чаадаєва» (1818 р.): Росія вспрянет від сну, И на уламках самовластья Напишуть наші імена!

Послання написане як би в єдиному пориві, що підкреслюється навіть формально: воно являє собою одну Строфу з різноманітним римуванням. У добутку чітко видно поділ понять «батьківщина» і «влада», що Свідчить про ідейне новаторство цивільної лірики Пушкіна: Під гнітом влади фатальний Нетерпеливою душею Вітчизни внемлем призыванье. Важливою особливістю послання є його спрямованість до однодумця, однак, поглибившись у текст, ми Зауважуємо, що ліричний герой звертається не до однієї людини, а до цілого покоління однодумців («…

ніжив Нас обман», «…у нас горить ще желанье», «ми чекаємо…», «наші імена»).

Вираженню ідейної спрямованості вірші підпорядковані різноманітні зображувально-виразні Засоби. Це яскраві епітети («фатальна влада», «прекрасні пориви», «свята вільність»), метафори («але в нас Горить ще желанье», «на уламках самовластья»), порівняння: Ми чекаємо з томленьем упованья Мінути вільності святий, Як чекає коханець молодої Мінути вірного свиданья. Сам характер порівняння говорить про те, як багато значило для автора злиття волі особистої й волі Соціальної. Тут протиставляються «юним забавам» почуття людини, готового відповісти на «вітчизни…

Призыванье». Любов до неї замінила юнацькі переживання. Вірш «До Чаадаєва» мало величезний революціонізуючий вплив на сучасників А. С. Пушкіна. Важливою темою цивільної лірики Пушкіна була тема кріпосного права, що могутньо звучить, наприклад, у Вірші «Село» (1819 р.). Розкриттю авторських ідей підпорядкована композиція вірша

У ньому можна Виділити дві частини, протипоставлені один одному за принципом антитези. Перша частина присвячена опису Природи, друга ж частина різко протиставляється першої: «Але думка жахлива тут душу затьмарює». Далі йде Поетичне оповідання про жахливе життя кріпаків. Автор використовує яскраві узагальнені образи («барство Дике», «рабство худе»).

Важливим фрагментом вірша є його заключна частина, що закінчується усі права захищені 2001-2005 риторичним Питанням, що спонукує читачів до подальших міркувань на животрепетні соціальні теми: Побачу ль, про друзі, народ непригноблений И рабство, занепале по манію пануючи, И над батьківщиною волі освіченої чи Зійде нарешті прекрасна зоря? У ліричних добутках цивільної спрямованості поет часто піднімає проблему боротьби із Самодержавством, наприклад, у вірші «Анчар» (1828 р.), де також виражені волелюбні ідеї Пушкіна. Весь вірш побудований на контрастах: анчар і людина, що йде до нього, раб і владика. Як і «Село», «Анчар» можна розділити на дві частини. Перша частина, більша, присвячена опису смертельно небезпечного дерева, «древа отрути». Це дозволяє найбільше гостро показати взаємини раба й владики в другої частини

Примітно, що слово «людин» використовується стосовно раба й владики тільки один раз, надалі Це слово до жодного, ні до іншого більше не додається - мова йде далі тільки або про раба, або про Владику. Відносини панування й рабства стерли в кожному з них все людське. Цивільні мотиви тісно переплітаються з особистими переживаннями поета у вірші «В’язень».

У цьому Добутку яскраво виражена волелюбність поета. Пушкіна перебуває в посиланні й гостро переживає обмеження своєї Особистої волі. («Сиджу за ґратами в темниці сирий »). Прагнення ліричного героя до волі підкреслюється Троєкратним повтором слова «туди» у рядках: Туди, де за хмарою біліє гора, Туди, де синіють морські краї, Туди, де гуляємо лише вітер… так я!.. Для художнього втілення теми волі Пушкін майстерно використовує образи з миру природи («хмара», «гора», «морські краї», «вітер», «орел молодий»).

Паралелізм образів ліричного героя й вітри допомагає Створити образ волелюбного поета. У цьому вірші Пушкін виразив почуття й переживання кращих своїх Сучасників. Вірність ідеям декабризму А. С.Пушкін зберіг і після поразки повстання 14 грудня 1825 року

Роблячи Акт громадянської мужності, поет писав своїм друзям-декабристам, прагнучи підтримати їх, вселити в них Упевненість у перемозі їхніх ідей: Окови тяжкі впадуть, Темниці зваляться - і воля Вас прийме радісно у входу, И брати меч вам віддадуть. «У глибині сибірських руд…» написано чотиристопним ямбом, при цьому періодично спостерігаються пропуски Наголосів на 2-ом складі. Така ритмічна організація вірша супроводжує його розмірному й урочистому Звучанню. До цивільної лірики Пушкіна можуть, без сумніву, бути віднесені багато віршів, присвячені темі Поета й поезії. Яскравим прикладом є ліричний добуток «Пророк», що придбало характер Політичної й суспільної декларації, з якої Пушкін входив у последекабрьскую дійсність

Пафосом гражданственности перейнятий і вірш «Пам’ятник» (1836 р.). У добутку відбиті Революційні настрої поета в «жорстоке століття» царювання Миколи I: И довго буду тим люб’язний я народу, Що почуття добрі я лірою будив, Що в моє жорстоке століття восславил я Волю И милість до занепалого призивав. Словесна тканина вірша - результат ретельного відбору вагомих, рідких слів. Так, наприклад, Прикметник «нерукотворний» ужитий у творах Пушкіна лише один раз, слова «восславил» і «підмісячний» два рази

Таким чином, ми бачимо, що цивільні мотиви у творчості А. С.Пушкіна звучать протягом усього його Творчого шляху. У цивільній ліриці поета у високомистецькій формі відбилися думки й почуття передових Людей першої третини XIX століття. У віршах цивільної спрямованості перед нами з’являється яскравий образ ліричного Героя, волелюбної людини, що міркує над актуальними проблемами свого часу

Збережи - » Цивільна лірика Пушкіна . З'явився готовий твір.

Цивільна лірика Пушкіна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.