З’єднання кліток рослин забезпечується шляхом утворення тонких каналів, які заповнені цитоплазмою й обмежені плазматичною мембраною. По таких каналах, що проходить через клітинні оболонки, з однієї клітки в іншу надходять живильні речовини, іони, вуглеводи й інші з’єднання

На поверхні багатьох кліток тварин, наприклад різних епітеліїв, перебувають дуже дрібні тонкі вирости цитоплазми, покриті плазматичною мембраною, - мікроворсинки. Найбільша кількість мікроворсинок перебуває на поверхні кліток кишечника, де відбувається інтенсивне переварювання й усмоктування перевареної їжі

Фагоцитоз. Великі молекули органічних речовин, наприклад білків і полисахаридов, частки їжі, бактерії надходять у клітку шляхом фагоцита (гречок. “фагео” - пожирати). У фагоциті особиста участь приймає плазматична мембрана. У тім місці, де поверхня клітки стикається із часткою якої-небудь щільної речовини, мембрана прогинається, утворить поглиблення й оточує частку, що в “мембранному впакуванні” поринає усередину клітки. Утвориться травна вакуоль і в ній переварюються, що надійшли в клітку органічні речовини

Цитоплазма. Відмежована від зовнішнього середовища плазматичною мембраною, цитоплазма являє собою внутрішнє напіврідке середовище кліток. У цитоплазму еукариотических кліток розташовуються ядро й різні органоиди. Ядро розташовується в центральній частині цитоплазми. У ній зосереджені й різноманітні включення - продукти клітинної діяльності, вакуолі, а також дрібні трубочки й нитки, що утворять кістяк клітки. У складі основної речовини цитоплазми переважають білки. У цитоплазмі протікають основні процеси обміну речовин, вона поєднує в одне ціле ядро й всі органоиди, забезпечує їхню взаємодію, діяльність клітки як єдиної цілісної живої системи

ендоплазматическая мережа. Вся внутрішня зона цитоплазми заповнена численними дрібними каналами й порожнинами, стінки яких являють собою мембрани, подібні по своїй структурі із плазматичною мембраною. Ці канали гілкуються, з’єднуються один з одним і утворять мережа, що одержала назву ендоплазматической мережі

ендоплазматическая мережа неоднорідна по своїй будові. Відомі два її типи - гранулярна й гладка. На мембранах каналів і порожнин гранулярної мережі розташовується безліч дрібних округлих тілець - рибосом, які надають мембранам шорсткуватий вид. Мембрани гладкої ендоплазматической мережі не несуть рибосом на своїй поверхні

ендоплазматическая мережа виконує багато різноманітних функцій. Основна функція гранулярної ендоплазматической мережі - участь у синтезі білка, що здійснюється врибосомах.

На мембранах гладкої ендоплазматической мережі відбувається синтез ліпідів і вуглеводів. Всі ці продукти синтезу накопичуються н каналах і порожнинах, а потім транспортуються до різних органоидам клітки, де споживаються або накопичуються в цитоплазмі як клітинні включення. ендоплазматическая мережа зв’язує між собою основні органоиди клітки

Рибосоми. Рибосоми виявлені в клітках всіх організмів. Це мікроскопічні тільця округлої форми діаметром 15-20 нм. Кожна рибосома складається із двох неоднакових по розмірах часток, малої й великий

В одній клітці втримується багато тисяч рибосом, вони розташовуються або на мембранах гранулярної ендоплазматической мережі, або вільно лежать у цитоплазмі. До складу рибосом входять білки й РНК. Функція рибосом - це синтез білка. Синтез білка - складний процес, що здійснюється не однією рибосомою, а цілою групою, що включає до декількох десятків об’єднаних рибосом. Таку групу рибосом називають полисомой. Синтезовані білки спочатку накопичуються в каналах і порожнинах ендоплазматической мережі, а потім транспортуються до органоидам і ділянок клітки, де вони потребляютя. ендоплазматическая мережа й рибосоми, розташовані на її мембранах, являють собою єдиний апарат біосинтезу й транспортування білків

Мітохондрії. У цитоплазмі більшості кліток тварин і рослин утримуються дрібні тільця (0, 2-7 мкм) - мітохондрії (гречок. «митос» - нитка, «хондрион» - зерно, гранула).

Мітохондрії добре видні у світловий мікроскоп, за допомогою якого можна розглянути їхню форму, розташування, порахувати кількість. Внутрішня будова мітохондрій вивчена за допомогою електронного мікроскопа. Оболонка мітохондрії складається із двох мембран - зовнішньої й внутрішньої. Зовнішня мембрана гладка, вона не утворить ніяких складок і виростів. Внутрішня мембрана, навпроти, утворить численні складки, які спрямовані в порожнину мітохондрії. Складки внутрішньої мембрани називають кристами (панцира. «криста» - гребінь, виріст) Число крист неоднаково в мітохондріях різних кліток. Їх може бути від декількох десятків до декількох сотень, причому особливо багато крист у мітохондріях активно функціонуючих кліток, наприклад м’язових

Мітохондрії називають «силовими станціями» кліток» тому що їхня основна функція - синтез аденозинтрифосфорной кислоти (АТФ). Ця кислота синтезується в мітохондріях кліток всіх організмів і являє собою універсальне джерело енергії, необхідний для здійснення процесів життєдіяльності клітки й цілого організму

Нові мітохондрії утворяться розподілом уже існуючих у клітці мітохондрій

Пластиди. У цитоплазмі кліток всіх рослин перебувають пластиди. У клітках тваринні пластиди відсутні. Розрізняють три основних типи пластид: зелені - хлоропласти; червоні, жовтогарячі й жовті - хромопласти; безбарвні - лейкопласти

Хлоропласт. Ці органоиди втримуються в клітках листів і інших зелених органів рослин, а також у різноманітних водоростей. Розміри хлоропластів 4-6 мкм, найбільше часто вони мають овальну форму. У вищих рослин в одній клітці звичайно буває кілька десятків хлоропластів. Зелений колір хлоропластів залежить від змісту в них пігменту хлорофілу. Xлоропласт - основний органоид кліток рослин, у якому відбувається фотосинтез, тобто утворення органічних речовин (вуглеводів) з неорганічних (З2 і Н2ПРО) при використанні енергії сонячного світла

По будові хлоропласти подібні з мітохондріями. Від цитоплазми хлоропласт відмежований двома мембранами - зовнішньої й внутрішньої. Зовнішня мембрана гладка, без складок і виростів, а внутрішня утворить багато складчастих виростів, спрямованих усередину хлоропласта. Тому усередині хлоропласта зосереджена велика кількість мембран, що утворять особливі структури - грани. Вони складені на зразок стопки монет

У мембранах гранів розташовуються молекули хлорофілу, тому саме тут відбувається фотосинтез. У хлоропластах синтезується й АТФ. Між внутрішніми мембранами хлоропласта втримуються ДНК, РНК. і рибосоми. Отже, у хлоропластах, так само як і в мітохондріях, відбувається синтез білка, необхідного для діяльності цих органоидов. Хлоропласти розмножуються розподілом

Хромопласти перебувають у цитоплазмі кліток різних частин рослин: у квітках, плодах, стеблах, листах. Присутністю хромопластів пояснюється жовте, жовтогаряче й червоне фарбування віночків квіток, плодів, осінніх листів

Лейкопласти. перебувають у цитоплазмі кліток незабарвлених частин рослин, наприклад у стеблах, коріннях, бульбах. Форма лейкопластів різноманітна

Хлоропласти, хромопласти й лейкопласти здатні клітка взаємному переходу. Так при дозріванні плодів або зміні фарбування листів восени хлоропласти перетворюються в хромопласти, а лейкопласти можуть перетворюватися в хлоропласти, наприклад, при позеленінні бульб картоплі

Апарат Гольджи. У багатьох клітках тварин, наприклад у нервових, він має форму складної мережі, розташованої навколо ядра. У клітках рослин і найпростіших апарат Гольджи представлений окремими тельцями серповидной або палочковидной форми. Будова цього органоида подібно в клітках рослинних і тваринних організмів, незважаючи на розмаїтість його форми

До складу апарата Гольджи входять: порожнини, обмежені мембранами й розташовані групами (по 5-10); великі й дрібні пухирці, розташовані на кінцях порожнин . Всі ці елементи становлять єдиний комплекс

Pages: 1 2 3

Збережи - » Цитологія - наука про клітку . З'явився готовий твір.