Чисельність населення Росії, за даними перепису 2001року становить 144,8 млн. чоловік. По цьому показнику вона займає 7 місце у світі після Китаю, Індії, США, Індонезії, Бразилії й Пакистану. Зниження чисельності населення Росії пов’язане з дією декількох основних факторів. Один з них – природний приріст населення. Це різниця між кількістю народжених і кількістю померлих за певний період часу. Протягом багатьох років природний приріст у Росії знижувався, а з 1992 року він змінився природним збитком населення (тобто став негативним). Скорочення народжуваності є загальною рисою для всіх розвинених країн. Ріст смертності пов’язаний зі збільшенням частки пенсіонерів у віковій структурі населення. Але деякою мірою й скорочення народжуваності й збільшення смертності пов’язано зі складною соціально-економічною й екологічною обстановкою в країні.

Тривалість життя населення країни - один з найважливіших показників якості життя. У Росії вона становить 67 років. Це набагато менше, ніж у більшості розвинених країн.

Найнижчі показники природного приросту на Європейському Северо -заході й у Центральному районі. Тут висока частка літніх віків, низька народжуваність, спостерігається збиток населення (-10). А найвищі показники приросту на Далекому Сході й на півночі Сибіру. Це «молоді» регіони, у яких освоєння природних ресурсів почалося порівняно недавно. Тут частка людей похилого віку мінімальна. Для вікової структури характерна перевага дітей і молоді, природний приріст вище, ніж у районах давнього освоєння. Іноді високі показники народжуваності й природного приросту связанни з національними особливостями й традиціями. Так у республіці Інгушетія й Дагестані традиційні багатодітні сім’ї - природний приріст тут становить 12 чоловік на 1000 жителів.

Для збільшення природного приросту й тривалості життя населення необхідні державні міри в області охорони здоров’я, соціального забезпечення, поліпшення екологічної ситуації, стабілізації економіки.