«Чесно хочеться прожити…» (3) | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

«Чесно хочеться прожити…» (3)

Ідеї моральності прості, як життя, і, як вона, складні. Здавалося б, від нас потрібно всього лише дотримання певних обов’язків. Але такого роду обов’язку існують скрізь, де діє людина: на роботі й на відпочинку, у навчанні й суспільній діяльності, у сім’ї, стосовно друзів, оточуючим людям і природі. І як буває часом складно надходити відповідно до певних правил, хоча прекрасно усвідомлюєш, що чесне виконання обов’язку приносить користь усім - і суспільству в цілому, і окремій людині. “Російський народ за свою історію відібрав, зберіг, підніс до степеня поваги такі людські якості, які не підлягають перегляду: працьовитість, совісність, доброту, чесність”, - незадовго до смерті писав В. Шукшин

В ім’я цих неминущих духовних цінностей були створені чудові оповідання В. Астафьева й В. Шукшина, чудесні добутки В. Распутіна й Ч. Айтматова. Письменники переслідували лише одну мету: розтривожити наші душі, зробити нас небайдужими. Вони намагалися виховати в нас, читачах, щиру моральність, навчити жити по совісті. Найбільш гостр і злободенним є, по-моєму, роман Ч. Айтматова “Плаха”.

Добуток відрізняється постановкою моральних питань, що встали перед нами в останні роки. Одне з головних діючих осіб у романі - Авдий Каллист-Ратов, парубок з ясно вираженою життєвою позицією, цілеспрямований, що відрізняється сміливістю й вірою у свої переконання. Авдий - людина віруючий, вона вважає, що Бог є в кожному, але тільки не всі люди розуміють це. Він відрізняється філософською спрямованістю думки, знає історію церкви й філософію християнства. Адже Каллистратов учився у вищій церковній установі

Однак спонукуваний ідеєю ревізії церкви, Авдий відкидає філософію релігії, за що виключається з духовної семінарії. Однак незважаючи ні на що, Авдий коштує ще на позиціях християнства, і йому не може бути байдужне життя суспільства. І тому, захоплений ідеєю служити Батьківщині, Каллистратов влаштовується на роботу в редакцію однієї із провінційних газет, намагаючись у своїх статтях відбити реальне положення речей встране.

И спочатку його замітки являють приклад гласності, але нарис про наркоманів у казахстанських степах не одержує належної уваги. Видимо, комусь не сподобалися правдиві висловлення автора. Авдий виявляється в скрутному стані

И знову в його житті встають питання: “Що робити? Як жити далі?”. Труднощі вибору подальшого шляху, складність життя приводять Каллистратова до усвідомлення необхідності перевиховання людей релігійним шляхом. Прекрасно усвідомлюючи наслідку своїх дій, Авдий &copy A L L S o c h. r u все-таки не змінює своїм принципам, залишається чесний із самим собою, виконує моральний борг

И знову він у степах Казахстану. Але люди, в упор тварин, що розстрілюють, думаючі лише про власне благо, що знищують природу, зрештою вбивають Авдия Каллистратова. Воістину трагічний фінал: обривається життя зовсім ще парубка. Але тим самим автор призиває задуматися про долю Авдия, ще раз простежити його життєвий шлях. І тоді розумієш, що все свідоме існування Каллистратов провів у гармонії із самим собою, відстоюючи власні погляди й ідеали, і постійно прагнув бути корисним людям

Можна сказати, що “чесно прожити” йому вдалося. Торкаючись моральних проблем, не можна не згадати творчість В. М. Шукшина. Будучи продовженням кращих традицій класичної літера-тури, Василь Макарович завжди вважав, що головне в житті російської інтелігенції - прагнення допомогти людям. І він намагався насамперед допомогти людям знайти правду, зберегти щирі духовні цінності, жити відповідно до боргу й совісти

Торкаючись теми честі й совісті, варто згадати одне із кращих оповідань Шукшина - “Полювання жити”. Примітний він тим, що добро й зло показані “у прямій сутичці”. Старий мисливець Никитич, людина незвичайної доброти, відкрита душа, дав притулок кримінальника, фактично врятував йому життя й одержав від нього кулю вспину.

У виконаному страшної драматичної сили оповіданні старий-мисливець говорить випадному злочинцеві: “Голод тебе великий красти штовхнув? З жиру біситеся, окаянні”. Ці слова виразили джерело зла. Саме з метою наживи відбуваються багато злочинів. На противагу злу й жорстокості, які присутні в оповіданні, ставляться вчинки, дії мисливця Никитича. Розумієш, що право зватися “людиною незвичайної доброти” і “відкритої душі” він заслужив винятково своїми благими вчинками

Адже навіть зштовхнувшись зі злом, ця людина не відступилася від своїх принципів і простягнула руку допомоги. Говорячи про літературу 50- 80-х років, однієї з основних тенденцій якої було висвітлення моральних питань, не можна згадувати тільки прозаїчні добутки, тому що в поезії також приділялася велика увага цій темі. Серед авторів, головним об’єктом яких є людина і його духовний мир, можна особливо виділити Ю. Друніну, В. Висоцького, Е. Евтушенко, Р. Казакову й багатьох інших. Взагалі, як мені здається, щирі літератори, будь те прозаїки або поети, ціль творчості яких полягає в служінні народу, не можуть обійти проблеми морального характеру. Вони будуть стосуватися моральної тематики незалежно від того, поширена вона на даний момент у літературних чи колах ні. Підбиваючи підсумок всьому написаному, хочеться сказати, що сучасне суспільство просто має потребу в таких добутках, які призивають любити Людини, які проповідують ідеї моральності

Книги, у яких говориться про зрозумілі й близькі речі, змушують нас задуматися про себе й навколишній світ. Тільки в такий спосіб можна врятувати цей мир від процвітаючої в ньому жорстокості. А ще треба додати, що моральність - це все-таки дуже просто.

Роби добро, будь чуйним, не проходи повз чуже горе, будь вільним, знайди своє місце в житті. Виконання цих вимог - гарантія того, що каждый людина буде жити чесно, у гармонії із самим собою й навколишнім світом

Збережи - » «Чесно хочеться прожити…» (3) . З'явився готовий твір.

«Чесно хочеться прожити…» (3)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.