Походження Берліна бере початок в 13 сторіччі, а точніше з 1235 року, коли рибальські сільця Берлін і Келльн (Coelln не плутати з Koeln) одержали свої міські права. Через сприятливе й вигідне географічне розташування подвійного міста Берлін - Келльн у ріки Шпрее, Берлін дуже незабаром досяг великого економічного успіху. Уже на початку 14 сторіччя Берлін - Келльн був провідним індустріальним містом у Меркском міському сполучнику (Maerkisches Staedtebund), а небагато пізніше Берлін став членом Ганзи (Hanse). Під правлінням намісника Йогана Цицеро (Johan Cicero 1455- 1499) Берлін став столицею Курбранденбурга (Kurbrandenburg). Культурним і економічним центром Пруссії Берлін став після зведення академії мистецтв (1696), академії наук і університету, а також і після індустріалізації міста

Столицею Німеччини Берлін був з 1871 по 1945р. Після приєднання до Берліна безлічі громад в 1920 р. виник т.зв. Великий Берлін. До свого духовного й культурного падіння в період нацисткою диктатури й до руйнувань під час Другої світової війни Берлін був не тільки економічним центром Німеччини, але й однієї з культурних столиць Європи в “золоті двадцяті роки”.

Після Другої світової війни Берлін десятиліттями слил символом німецького розколу й центром холодної війни між західними державами-переможницями й Радянським Союзом. В 1948 р. Західний Берлін витримав одиннадцатимесячную блокаду завдяки “повітряному мосту”. Авіація військово-повітряних сил США літаками за підтримкою з боку британських і французьких союзників забезпечувала населення Західного Берліна по повітрю життєво необхідними товарами. Берлин був зайнятий перемігшими силами (СРСР, США, Великобританія й Франція) і розділена на 4 сектори. В 1948 р. відбувся політичний і адміністративний поділ колишньої столиці на Західний (контрольованими американцями, англійцями й французами) і Східний сектори (контроль Радянського Союзу). Східний Берлін став столицею нової держави - ГДР.

Берлінська стіна. Ще кілька років назад Берлін розділяла жахлива, величезна Берлінська стіна. Поділ Берліна почалося в ніч із 12 на 13 серпня 1961р.. 15 серпня почалася будівля цегельної, а пізніше бетонної стіни. Берлінська стіна, називана восточногерманским урядом як антифашистська захисна стіна (antifaschistischer Schutzwall), розділяла усередині міста західні райони Берліна Reinickendorf, Wedding, Tiergarten, Kreuzberg і Neukoeln від районів східного Берліна Pankow, Prenzlauer Berg, Mitte, Friedrichshain і Treptow. В 1988 році довжина стіни становила 155 км, з них 43,1 км доводилися на безпосередньо Берлін. Границя поділяючий західний Берлін від східного складалася зі стіни висотою 4,1 м, за якої перебували 293 оглядові вежі, 57 бункерів, “Смертельна лінія” (”Todesstreifen”) шириною в 10 м., пости зі сторожовими собаками, патрульна дорога, а так само 100-метрова заборонна зона. Уже 21 серпня був застрелений перший біженець, питавшийся перебратися через границю. За увесь час існування берлінської стіни, при спробі переправи з однієї сторони на іншу, минулому вбиті більше сімдесятьох чоловік, більше ста були поранені, більше 3.000 затримані. Але незважаючи на всі обережності уряду, перешкоди, смерті й арешти, многим все-таки вдалася втеча. Поділ столиці символізувало розвал Германської держави. Границя була відкрита тільки 9 листопада 1989 року в результаті хвилювань, викликаних демонстрантами. У демонстрації брало участь близько 500.000 чоловік. Уряд ГДР не могло більше витримувати тиску демонстрантів і було змушено відкрити границю до ФРН і західного Берліна. Сьогодні Берлін знову столиця Германії

Географічне положення

Берлін розташований при впаданні ріки Шпре (Spree) у ріку Хафель (Havel), на судноплавних каналах єднальний Берлін з р.р. Ельба (Elbe) і Одер (Oder). Берлин граничить тільки з федеральною землею Бранденбург. Лісами Берлін покритий приблизно на 17%. Тут перебувають такі ліси й зелені зони, як Шпандау Тегель (Spandau Tegel), Штадтфорсте Груневальд (Stadtforste Grunewald), Дюппель (Dueppel), Кепник (Koepnik), Дамі (Dahme) і Грюнау (Gruenau). Також у Берліні є кілька озер. Відомими озерами Берліна є: Озеро Теглер (Tegler See), Ваннзее (der Wannsee), Шлахтензее (der Schlachtensee), Грюневальдзее (der Gruenewaldsee), Мюггельзее (der Mueggelsee) і Озеро Руммельсбургер (der Rummelsburger See).

Берлін розвився до крапки збору безлічі торговельних доріг. Річковий порт і аеропорти Тегель (Tegel), Темпельхоф (Tempelhof) і Шенефельд (Schoenefeld) роблять Берлін великим транспортним центром, особливо в північному й среднегерманском регіонах

Берлін - центр мистецтва, культури й науки Вгермании.

Берлін займає провідне місце в області мистецтва, культури й науки в Німеччині. У Берліні перебувають Вільний Університет (die Freie Universitaet з 1948р.), Технічний Університет (die Technische Universitaet з 1879 р.), вищі школи мистецтва й музики, Федеральний Адміністративний Суд (Bundesverwaltungsgericht), безліч державних установ, науково-дослідні інститути, державні бібліотеки, театри (Schiller- Theater, Schlossparktheater), галереї. Після об’єднання Берлін перебуває на шляху до найбільшої європейської музейної метрополії, адже в більш ніж тримільйонному місті налічується 170 музеїв. Їхні збори цілком можуть суперничати з колекціями Лондона, Парижа, Нью-Йорка й Петербурга. Це острів Музеїв (Museeninsel) з музеями Пергамон (Pergamonmuseum), Штифтунг- Пройсишер Культурбезитц (der Schtiftung Preussischer Kulturbesitz). Навіть ті, хто знаком з Берліном лише понаслишке, напевно знайома назва Шарлоттенбург. Це - один із центральних районів міста з розкішним палацово-парковим ансамблем. У Берліні розташовуються ботанічні й зоологічні сади, багато тіл- і радіостанції, кабаре, концертні зали, серед них і знаменита Берлінська Зелена Естрада (die Berliner Waldbuhne) і багато чого іншого. Більша виставочна територія в радіомовної вишки зробила Берлін одним із провідних німецьких виставочних міст

Культурний ландшафт Берліна дивно різноманітний. У місті 32 драматичних театру, 134 кінотеатру, постійно зростаюче число галерей, а також 167 музеїв. У липні в щорічно проведеному “Параді любові” взяли участь біля одного мільйона чоловік. Берлин буквально потопає в зелені: 40 відсотків його території зайнято водоймами, лісовими масивами й парками. Довжина внутріміських водних шляхів становить 197 кілометрів

У Берліні три оперних театри (Німецький театр опери й балету. Німецький Державний оперний театр на Унтер-Ден-Линден, театр “Комише опер”), кілька великих оркестрів, десятки інших театрів. університет, Що Перебуває в східній частині Берліна, має ім’я вченого й політика Вільгельма фон Гумбольдта (1767- 1835 р.) і ім’я його брата, великого мандрівника й натураліста Олександра фон Гумбольдта ( 1769-1859 гг.). У західній частині перебувають засновані в 1948 р. Вільний університет і Технічний університет. Наука й дослідження представлені в Берліні й інших численних інститутах, до них, напр., ставляться Інститут ім. Хана й Майтнера, що, зокрема, веде дослідження в області ядерної й реакторної фізики, Інститут техніки зв’язку ім. Генріха Герца й фонд “Культурна спадщина Пруссії”.

Серед уцілілому послу другої світової війни архітектурних споруджень знамениті Бранденбурзькі ворота (Brandenburger Tor) з новою Квадригою з 1958р. Виробляюче враження Бранденбурзькі ворота були скопійовані німецьким архітектором К.Г. Лангхансом (Langhans) з афінських пропилеев акрополя, які зводилися в давньогрецьких містах, як притулок на випадок війни. А коронує ворота богиня миру Квадрига у двоколісній колісниці запряженою четвіркою коней в один ряд

Також після війни уцелели: Монумент Перемоги (die Siegessaeuele, 1869-1873г.), das Zeughaus (сьогодні музей німецької історії), die gotische Marienkirche і Neue Wache (сьогодні антифашистський пам’ятник). Заново споруджені були: Німецька державна опера (die Deutsche Staatsoper), Рейхстаг (die Reichstagsgebaude), замок Беллевю (das Scloss Bellevue 1785 р., з 1959 р. замок є місцезнаходженням установи міністрів федеральних земель Німеччини) і замок Шарлоттенбург (das Schloss Charlottenburg, 17-18 сторіччя).

Pages: 1 2