Аналіз вірша А. Блоку «Незнайомка» | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

Аналіз вірша А. Блоку «Незнайомка»

Цей вірш Олександра Блоку належить до allsoch. ru 2001-2005 періоду написання “Страшного миру”, коли головними в сприйнятті поетом миру були відчуття туги, розпачу й невір’я. Похмурі мотиви багатьох віршів даного періоду виражали протест Блоку проти жорстокості страшного миру, що перетворює все найвищі й коштовне в предмети торгу. Тут панує не краса, а жорстокість, неправда й страждання, і виходу із цього тупика немає. Ліричний герой віддається отруті хмелячи й буйного розгулу И щовечора друг єдиний В Моїй склянці відбита И вологою терпкої й таємничої, Як я, смирний і приголомшений. У цей період поет пориває зі своїми друзями-символістами. Від нього пішла його перша любов - Любочка, внучка знаменитого хіміка Менделєєва, пішла до його близького друга - поетові Андрію Білому

Здавалося, що Блок палить розпач у провині. Але, незважаючи на це, головною темою віршів періоду “Страшного миру” все-таки залишається любов. Але та, про кого поет пише свої чудові вірші, уже не колишня Прекрасна Дама, а фатальна пристрасть, спокусниця, руйнівниця

Вона мучить і спалює поета, а він не може вирватися з-під її влади. Навіть про вульгарність і брутальність страшного миру Блок пише одухотворенно й красиво. Хоча він уже й не вірить у любов, не вірить ні в що, але образ незнайомки у віршах цього періоду все-таки залишається прекрасним. Поет ненавидів цинізм і вульгарність, їх немає в нього віршах

“Незнайомка” - одне із самих характерних і гарних віршів цього періоду. Блок описує в ньому реальний мир - брудну вулицю зі стічними канавами, повіями, царство обману й вульгарності, де серед помий, що ллються, прогулюються “випробувані гостряки” сдамами. По вечорах над ресторанами Гаряче повітря дике й глухий, И править окриками п’яними Весняний і тлетворный дух. Ліричний герой самотній в оточенні п’яниць, він відкидає цю жахаючу його душу мир, схожий на балаган, у якому немає місця нічому прекрасному й святому. Мир труїть його, але серед цього хмільного вигару з’являється незнайомка, і її образ будить світлі почуття, здається, вона вірить у красу. Образ її дивно романтичный і вабливий, і видно, що живо ще в поеті віра вдобро.

Вульгарність, бруд не можуть заплямувати образ незнайомки, що відбиває мрії Блоку про чистій, беззавітній любові. І хоча вірш і завершується словами “In vino veritas”, але образ прекрасної незнайомки вселяє віру у світлий початок життя. У вірші дві частини, а основним літературним прийомом є антитеза, протиставлення. У першій частині - бруд і вульгарність навколишнього світу, а в другий - прекрасна незнайомка; ця композиція дозволяє донести головну ідею Блоку

Образ незнайомки перетворює поета, міняються його вірші й думки. На місце побутової лексики першої частини приходять одухотвореною, вражаючою своєю музикальністю рядка. Художні форми підпорядковані змісту вірша, дозволяючи глибше перейнятися ім. Алітерації в описі брудної вулиці, накопичення грубих приголосних звуків переміняються далі асонансами й алітераціями сонорних звуків - [р], [л], [н]. Завдяки цьому створюється прекраснейшая мелодія звучного вірша

Цей вірш не залишає байдужим нікого, його не можна забути, прочитавши один раз, і прекрасний образ хвилює нас. Ці вірші торкають до глибини душі своєю мелодійністю; вони схожі на чисту, чудову музику, що ллється із самого серця. Адже не може бути так, щоб не було любові, не було краси, якщо є такі прекрасні вірші

Збережи - » Аналіз вірша А. Блоку «Незнайомка» . З'явився готовий твір.

Аналіз вірша А. Блоку «Незнайомка»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.