До релігійного фанатизму, до цієї крайньої екзальтації містичної любові, приєднується ще в продовження ХVI століття нестримна пристрасть до пригод. Ми знаходимо її виразника в поеті де ерсилья, мало відомому y нас, але заслуживающем уваги, тому що загальний дух сучасної йому Іспанії особливо яскраво відбивається в його творчості. Адонео де ерсилья написав епічну поему під заголовком Араукания, на целую третину переважаючим своїм обсягом Илиаду Гомера. Складається вона із тридцяти семи пісень, розділених на італійські октави (Одна з найбільш уживаних форм того часу, що ставиться до versos de arte major (віршів вищого роду), уведеним Альфонсом X і названим так по припущенню, що вони вимагають більшого ступеня мистецтва, чим короткі вірші стародавніх народних балад. (Тикнор).), і містить сказання o подвигах іспанців при завоюванні нових земель.

(* No las damas, amor, no gentilezas

De caballeros canto enamorados;

Ni las muestras, p?galos, ni ternecas

De amorosos afectos, i cuidados:

Mas el valor, los hechos, los proecas

De aquellos Espa?oles esforzados,

Que a la cerviz de Arauco, no domada.

Pusieron duro yugo por la espada.)

Серед нічної тиші, на привілля степів,

Мої струни звучать не захватом любові,

Я співаю не o принадності жіночих очей,

Що, чаруючи, вогонь запалюють у крові.

Ні, я воїнів славлю на лірі моєї,

Тих відважних героїв іспанської землі

Що, святою любов’ю до вітчизни горя,

Скоряють мечем і вогнем дикуна.

Так починається ця поема, повна самого гарячого патріотизму. Правда, вона страждає відсутністю спільного нтерес для більшості читачів, представляючи вкрай одноманітні картини: ідуть війська серед степів, або первісних дрімучих лісів, де на кожному кроці мають бути їм засідки й несподівані напади дикунів, посуваються вперед навмання, але перевага іспанців перед індійцями так велико, що результат боротьби не може залишатися сумнівним. Інше, більше істотне значення цієї поеми змушує читати й перечитувати її в наш час: правдиве зображення життя індійців, їхніх вдач, звичаїв, що збереглися й понині на півдні Чилі, - от у чому її головне достоїнство, видно, що автор, цей молодий бискаец, вісім років проведший у війні з дикунами, зумів скласти o їх вірне враження, що, крім художнього дарування, він володів ще й політичною прозорливістю.

Перші п’ятнадцять пісень Араукании були складені на самому місці боротьби, вечорами після походів, або битв, що, втім, не представляє виключення, ерсилья не єдиний прихильник ліри серед відважних воїнів тих часів. Той, кого часто називають царем кастильских поетів, - Гарсильяссо де-ля-вега, - все своє життя проводить у таборі, щоправда, життя не довголітню, - він умер тридцатитрехлетним, убитий на околицях Фрежюса (Місто на півдні Франції.) каменем, пущеним із проламу вежі, що захищається жменею селян.

При всій видимій однорідності поетичної творчості, ерсилья й Гарсильяссо мають мало загального між собою. Перший з них є виразником сонмища авантюристів, що групуються в нашій уяві навколо знаменитих імен Кортеса, Пизарро, Альмагро, другий цілком належить до того типу переможних кастильских героїв, що борються під прапорами Карла V і Пилипа II, вогнем і мечем поневолюючи собі Італію. Однак, незважаючи на строгу дисципліну, непохитну стійкість і релігійне одушевление, ці воїни переможці, пануючи над країною, не могли не підкоритися її художньому впливу, що особливо сильно відбився на Гарсильяссо де-ля Вега. Сам від природи багато обдарований поетичним талантом, він отрешается у своїй творчості від національного характеру, не вдосконалює самостійно рідне мовлення, a прагне настроїти її на далекий тон, додати їй добірність і грацію італійських форм. Втім, ще раніше його, інший поет, Боскан, уже чимало намагався итальянизировать іспанську поезію, уводячи в неї вживання одиннадцатисложного розміру замість колишніх установлених форм. Внаслідок величезного успіху віршів Гарсильяссо, це нововведення було остаточно прийняте всіма поетами тої епохи, стремившимися досягти такої ж голосної слави.

Дійсно, якщо при оцінці Гарсильяссо ми оборотний увагу лише на зовнішню фірму, - гармонійність вірша, яскравість образів, блиск і красу вираження, правильність музичного ритму, то добутки його й тепер залишаться на тій же висоті, на яку їх ставили його сучасники. Недарма затверджував Квинтана, що ніколи ще жоден поет не змушував кастильскую Музу говорити з такою грацією, такою ніжною, чистою, витонченою й мелодійною мовою. Але не в еклогах так пасторалях полягає сила поетичної творчості, якщо кращий з поетів того часу розтрачує на них свій талант і своє натхнення, якщо весь ентузіазм молоді обмежується вихвалянням цих віршів, стільки ж гарних за формою, скільки порожніх по змісту, те це є безсумнівною ознакою занепаду самого духу іспанського суспільства, охолодження тих гарячих прагнень, що тягли його до завоювання всього світла. Разом з одиннадцатисложной формою вірша, Боскан і Гарсильяссо ввели в іспанську поезію й той буколічний жанр, що послужив потім насолодою для багатьох поколінь, відірваних інквізицією від плідної роботи думки. Нації, що віддалялася від простоти, природності, життєвої правди у своїй літературі, легко впадала в перебільшення, перекручування дійсності, у так званий культизм.

Поряд з Гарсильяссо, в XVI столітті з’являється інший ліричний поет, що відрізняється більшими достоїнствами: це Домініканський чернець, Фернандо де еррера, більше національний по своїй чуйності на всі великі історичні події тої епохи, на всі почуття й страсті, що хвилювали сучасну йому Іспанію. У поезії його багато сили, сміливості, широти, але теж вплив Італії діє на нього так невідхильно, що він здебільшого насильно замикає свою поетичну творчість у вузькі рамки сонета й, обмежуючи волю вірша, нерідко позбавляє його краси.

Коли всі здатності народу порушені до крайнього ступеня, неможливо, щоб серед нього не виникло хоч одне з тих великих, яскравих світил, що створюють епоху в житті людства. Такі моменти завжди породжують геніальної людини, у якому, як у фокусі, концентруються всі внутрішні сили, що роблять тимчасовий підйом народного духу, і який, зі своєї сторони, узагальнює в створювані їм безсмертних типах всі видатні риси людей, що живуть і діють навколо його

Збережи - » Аналіз поетичної спадщини Іспанії . З'явився готовий твір.