2. «Загубитися в самій нутряній Росії» (По оповіданню А. И. Солженицына «Матренин двір») | Довідник школяра – кращі шкільні уроки по всім предметам

2. «Загубитися в самій нутряній Росії» (По оповіданню А. И. Солженицына «Матренин двір»)

2. «Загубитися в самій нутряній Росії» (По оповіданню А. И.Солженицына «Матренин двір») Олександр Ісайович Солженицын - письменник, породжений своїм страшним часом. І особиста, і творча доля його - суцільна низка нелегких випробувань і подолань їх. Фронтовик, арештований в 1945 році, що пройшов всі кола пекла в радянських таборах, свідок повстання ув’язнених в Экибастузе в 1952 році, засланий на вічне поселення в Казахстан, що переборов смертельну хворобу, вигнаний з рідної країни й знову обретший Батьківщину через багато років, Солженицын є символом своєї епохи. Особливе місце в його письменницькій діяльності займає оповідання «Матренин двір». Дослідники вважають, що сучасна «сільська проза» починається саме із цього добутку. Оповідання багато в чому автобиографичен.

Оповідання ведеться від імені сільського вчителя математики, що недавно повернувся з висновку й осілого в невеликому сільці Тальново, в 184 кілометрах від Москви. У центрі уваги оповідача - трагічна доля простій росіянці селянки Матрены Василівни Григор’євої. Прожившая безвідрадної, повну турбот і позбавлень життя (несостоявшаяся любов, смерть шістьох дітей, непосильний праця в колгоспі за палички-трудодні, важка хвороба, образа на колгосп, що викинув її із загальної усі права захищені 2001-2005 життя як відпрацьований матеріал), Матрена гине безглуздою й страшною смертю на залізничному переїзді, і ця драматична подія стає поштовхом для переосмислення її особистості і її долі. На думку сусідів і родичів, все життя Матрены була безглузд і нікчемною: жила вона бідно, самотньо й убого, вічно працювала безкоштовно на інших, вічно лізла в мужицькі справи, зневажливо ставилася до власності, настільки ценимой у селі («…

і за обзаводом не гналася; і недбала; і навіть поросяти не тримала, вигодовувати чомусь не любила…»), не «гналася за вбраннями за одягом, приукрашивающей виродків і лиходіїв». Нічого не зібрала Матрена на своєму столітті, єдині її цінності - грязно-біла коза, колченогая кішка так фікуси, що заповнюють «самітність господарки безмовної, але живою юрбою».

Всі навколишні Матрену люди: сестри, зовиця, дівер, прийомна дочка Кира, Фаддей - нещадно користуються її добротою й простодушністю; експлуатує її безсовісно й рідний колгосп, що не нарахував їй пенсії і її город, що урізав. Але лагідна й безмовна Матрена не нарікає й приймає мир таким, який він є, зберігаючи при цьому добре розташування до людей, почуття радості й жалості до всього сущого. А якщо й «гнівалася Матрена на кого - невидимого», те лікувала себе споконвічними російськими ліками - роботою. І тільки зрідка виривається в неї гірке: «Пригноблюють мене, Игнатич… Иззаботилась я». Иззаботилась від нудного й важкого побуту, від неуважності радянської влади, від байдужості тих, хто мета й сенс життя бачить у накопиченні й приобретательстве.

Чужий, нікому не потрібної почуває себе героїня й у своєї село, і в рідній державі. Незатребуваними залишаються кращі її якості: чуйність, сердечність, жаль до ближнього, безкорисливість. Нелюдська система не має потреби в таких людях, а виходить, щось змістилося в поданні про моральність за роки радянської влади, щось змінилося між людьми в розумінні ними совісті, правди й праці. І невипадково у фіналі оповідання, після похорону й поминок Матрены, з’являється образ якийсь «древне» всезнаючої баби, що втілює вічну народну мудрість. Вона дивиться «зверху», з печі, «немо, осуждающе на непристойно жваву п’ятдесяти й шістдесятирічній молоді».

И в цьому безмовному осуді й полягає та правда про життя російського села, про життя всієї країни й народу, що була мистецьки захована Солженицыным між рядків, але проривалася невблаганно до читацьких серць і змушувала не тільки співпереживати «беспритульной» Матрене, але й замислюватися про власне життя. Звичайно через «Матренин двір» іде наскрізна тема болю Росії, і віри в неї й надії на те, що здоровий глузд співвітчизників дозволить всім росіянином об’єднається в боротьбі за загальну благу справу облаштованість прекрасної й могутньої батьківщини

Збережи - » 2. «Загубитися в самій нутряній Росії» (По оповіданню А. И. Солженицына «Матренин двір») . З'явився готовий твір.

2. «Загубитися в самій нутряній Росії» (По оповіданню А. И. Солженицына «Матренин двір»)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.