“Зображення дворянства в літературі першої половини XIX століття.” Багато великих письменників давали широке зображення дворянства у своїх добутках: це й А. С. Грибоєдов, і А. С. Пушкін. У своїх роботах автори виступали проти гноблення простого російського народу дворянами й поміщиками, а так само проти кріпосного права. У своїй комедії “Горі від розуму” Грибоєдов показав нам фамусовское суспільство з вузьким кругозором і смішними ідеалами, прагнучи висміяти їх дурні інтереси

Безліч письменників першої половини 19 століття описували дворянство не із кращої сторони. А. С. Пушкін у романі “Євгеній Онєгін” розповідає про різні типи дворянства: петербурзьк, московському й помісному, показував відсутність у цих людей звички до праці й дозвільний спосіб життя. Для петербурзького дворянства характерні суєта й мишурность : “скрізь поспіти немудренно.

” Люди в Петербурзі проводять час в увеселеньях, переміняючи розваги. Головний герой роману Євгеній Онєгін встає після полудня й до нього відразу несуть записки із запрошеннями. Що? all so ch. ru 2001 2005 Приглашенья?

Справді, Три будинки на вечір кличуть. Євгеній відвідує театри, бали, а ранком утомлений вертається додому. У Петербурзі люди зайняті модою, а величезне значення має суспільна думка “пружина честі наш кумир!” У своєму романі Олександр Сергійович показав дворянське суспільство 19 століття, причому детально, як життя провінційного народу, так і столичного. Основна риса провінції це вірність старовині, нові звички ще не встигли дійти до глибинки

Вони зберігали в житті мирної Звички милої старовини. Також, як і в Петербурзі, тут люблять бали, і тому добре поїсти. Їжа становить ледве-чи не найважливішу частину сільського життя. Обряд відомий угощенья, Несуть на блюдичках варення

Провінційне життя одноманітне, але вона не лишина практичного змісту, як у Москві, вона нудна й порожня, відрізняється консервативністю побуту й вдач, обмеженими інтересами. Усе в них так блідо, равнодушно, Вони обмовляють навіть нудно. Письменників першої половини 19 століття дуже хвилювала доля їх батьківщини

Н. В. Гоголь замислювався, запитуючи в ліричних відступах поеми “Мертві душі”, “Куди ж ти несешся Русь?” Він не міг собі й представити, яке майбутнє може бути в Росії, якщо в ній править суспільство, де кріпосне право є нормальним життєвим явищем. А. С. Грибоєдов і А. С. Пушкін точно зобразили вдачі сучасного тоді дворянства. У комедії “Горі від розуму” головний герой Чацкий намагається протистояти жорстокому суспільству, але в нього нічого не виходить, тому що він один бореться за свої передові погляди, прогресивні ідеї, які зовсім не зрозумілі цьому суспільству. Роздуму цих двох великих письменників у їхніх добутках змушують подумати читачів

Зображуючи дворянство, автори намагалися донести до людей їхня суть, вони хотіли, щоб народ побачив себе з боку й десь, може задуматися про всім що відбувається Вроссии.