Зміст вірша Єсеніна – Не жалую, не кличу, не плачу

Не жалую, не кличу, не плачу,

Все пройде, як з білих яблунь дим

Увяданья золотом охоплений,

Я не буду більше молодим

Ти тепер не так вуж будеш битися,

Серце, торкнуте холодком,

И країна березового ситцю

Не заманить шлятися босоніж.

Дух мандрівний! ти усе рідше, рідше

Розворушуєш пломінь вуст

ПРО, моя втрачена свіжість,

Буйство очей і повіддя почуттів!

Я тепер скупіше став у желаньях,

Життя моя, иль ти приснилася мені?

Немов я весняної гучної ранью

Проскакав на рожевому коні

Всі ми, всі ми в цьому світі тлінні,

Тихо ллється із кленів листів мідь…

Будь же ти вовек благословенне,

Що прийшло процвесть і вмерти

Збережи - » Зміст вірша Єсеніна – Не жалую, не кличу, не плачу . З'явився готовий твір.

Зміст вірша Єсеніна – Не жалую, не кличу, не плачу





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.