Зміст назви роману И. С. Тургенєва «Батьки й діти»

Самі значні добутки росіянці літера-тури XIX століття відрізняються постановкою найважливіших з-циальных, філософських, етичних питань свого часу. Багатство проблематики становить одне з головних якостей, характерних для добутків русявий-ской класичної літератури. Це якість наочно проявляється в їхніх заголовках, що часто виражають в услов-ний, узагальненій формі суть проблем, що піднімаються. Особливу групу становлять заголовки, що містять у собі антитези: «Війна й мир», «Злочин і нака-зание», «Вовки й вівці». Сюди ставляться й «Батьки й діти» И. С.Тургенєва

Більше пильний погляд дозволяє виділити в рас-сматриваемом заголовку деяку особливість по срав-нению з названими романами Толстого й Достоевско-Го. «Війна й мир», «Злочин і покарання» як заг-лавия містять протиставлення й зіставлення абстрактних понять. «Батьки й діти» містять у собі вказівка на діючих осіб і їхнє розміщення, обоб-щенно представляють систему персонажів роману. У свідомості читача, збагаченого життєвим досвідом, батьки й діти мисляться в нерозривній і нерідко конф-ликтной парі. Тургенєв зосереджується на особливостях конк-ретного прояву загальної закономірності. У зв’язку із цим роман виявився дуже злободенним

По-іншому можна сказати, що сучасний життєвий матеріал осмислюється Тургенєвим з позицій общечеловечес-ких понять. Така позиція письменника визначила наявність другого, глибинного шару змісту рому-на, у якому висуваються «вічні» теми. Современ-але-Побутов і вічне зіштовхуються в добутку, з-здавая його багатомірність, роблячи картину зображення дійсності більше складної, більше життєвої. Не випадково роман починається точною датою (20 травня 1859 року), а закінчується проникливими словами Тур-Генева про «вічне примирення й про життя бесконеч-ний…». Необхідно відзначити, що таке розуміння роману вступає в протиріччя із широко распростра-ненным поглядом на нього Д. И.Писарєва, зосередивши-шегося на рівні ідейного конфлікту молодого й стар-шего поколінь

Проблему «батьків і дітей» критик намагався вирішити практично, досліджуючи, «як діють на людину, подібно Тургенєву, ідеї й прагнення, що ворушаться в нашім молодому поколінні…». Для Пи-сарева Тургенєв – «один із кращих людей минулого покоління». Разюче, що критик копіювання заборонене © 2005 не залишає авторові права бути головним виразником ідей свого роману. Його «думки й судження», «виражені в не-подражаемо живих образах, дадуть тільки матеріали для характеристики минулого покоління в особі одно-го із кращих його представників».

Писарєв побачив « ви-веденные явища життя» як дуже близькі для себе, такі близькі, «що все наше молоде покоління зі сво-ними прагненнями й ідеями може довідатися себе в дей-ствующих особах цього роману». Саме ця близькість виявилася головним фактором, що вплинув на думку автора критичного розбору роману в 1862 році. Раз-Бор не випадково названий ім’ям головного героя, у кото-ром зосередився, по критику, весь зміст роману: «Теперішні молоді люди захоплюються й упадають у крайності, але в самих захопленнях позначаються свіжа сила й непідкупний розум; ця сила й цей розум… виведуть молодих людей на пряму дорогу й підтримають їх у житті». Тому критик міг написати наступні слова: «Коли вмерла така людина, як Базарів…

тоді сто-ит чи стежити за судьбою людей, подібних до Аркадія, Миколі Петровичу, Ситникову?» Тим часом доля названих героїв має пряме відношення до загального змісту роману, ключ до якого закладений у його назва-нии. Що представляє назву роману в плані словес-ном? Вираження «батьки й діти» у контексті произведе-ния неоднозначно. У Базарова й Аркадія батьки – участ-ники сюжету

Згадуються прямі родинні свя-зи інших персонажів. Однак назва роману мета-форично. Під «батьками» можна розуміти все старше покоління, на зміну якому йдуть молоді – «діти». Заголовок роману Тургенєва несе важливу организу-ющую функцію

Тема «батьків» і «дітей» буквально про-низывает все оповідання. Уже на самому початку Нико-Гавкіт Петрович Кірсанов представляється читачам і як батько, що чекає сина, « щоодержав, як ніколи він сам, звання кандидата», і як син «бойового генерала 1812 року». Він же в десятому розділі згадує, як ска-зал один раз своїй матінці, що «ви, мол, мене зрозуміти не можете; ми, мол, належимо до двох різних поколінь».

«От тепер настала наша черга…» – продовжує Микола Петрович. В історіях героїв по-стоянно намечаются протиставлення поколінь. Так, Базарів говорить про своїх батьків: «Я думаю: хо-рошо моїм батькам жити на світі!

Батько в шестьде-сят років клопоче <...> і матері моєї добре: день її до того напханий усякими заняттями, ахами й охами, що їй і отямитися ніколи, а я…» Особливо значні міркування Миколи Петровича в одинадцятої гла-ве, коли він ясно усвідомив своє роз’єднання із сином. «Брат говорить, що ми праві, – думав він, – і <...> мені самому здається, що вони далі від істини, ніж ми, а в той же час я почуваю, що за ними є щось, чого ми не маємо, якесь перевага над нами… Моло-Дость? Ні, не одна тільки молодість». Кінцівка людського життя й нескінченність дійсності – і про це теж нагадує нам роман, що є документом своєї епохи. Як можна узагальнити все вищесказане? У чому ж, нарешті, зміст назви роману? «Батьки й діти» – це символ вічно, що обновляється життя. Роман «Батьки й діти» – про життя, такий, який вона стала перед Тур-Геневым, і про те, як він неї зрозумів

Збережи - » Зміст назви роману И. С. Тургенєва «Батьки й діти» . З'явився готовий твір.

Зміст назви роману И. С. Тургенєва «Батьки й діти»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.