Виконаний гріха, без розуму й волі, Неміцний і марнолюбна людина. Куди не подивися, одні втрати, болю Йому терзають плоть і душу ціле століття… Ледь підуть одні на зміну їм інші, Усе у світі для нього страждання суцільні: копіювання заборонене © 2005 Його друзі, вороги, улюблені, рідні. А. Бредстрит Російська література багата чудовими образа-мі прекрасних жінок: сильних характером, розумних, люблячих, мужніх і самовідданих. Російська жінка з її дивним внутрішнім миром завжди привертала увагу письменників. Алек-Сандр Сергійович Грибоєдов, Михайло Юрійович Лермон-Тов, .Олександр Миколайович Островський розуміли глу-бину щиросердечних поривів своїх героїнь

Добутку цих письменників допомагають краще уз-нать життя, зрозуміти характер взаємин людей. А життя повне конфліктів, часом трагічних, і вник-нуть у їхню суть, зрозуміти їхні джерела - під силу лише біль-шому таланту письменника. Повість Л. И.Куприна «Олеся» - добуток, до-торое ознаменувало початок нової літературної епохи. Головна героїня його - Олеся - викликає суперечливі почуття. У мене вона будить жалість, розуміння, я відчула її волелюбний і сильний характер

Потрібно повернутися в минуле Олеси, щоб краще попять цю героїню. Вона виросла в постійних гоніннях, переїздах з одного місця на інше, її завжди переслідувала слава відьми. Їй з бабусею довелося навіть відправитися жити в лісову хащу, на болота, подалі від селищ. На відміну від селян, Олеся ніколи не відвідувала церква, тому що вважала, що чарівна сила їй дана не від Бога

Це ще більше відштовхувало від її місцевих жителів. Вороже відношення їх воспиты-вало в ній дивну щиросердечну силу. І от маленька дівчинка виросла й стала прелест-ным квіткою. Олеся - висока дівчина двадцять п’яти років, із краси-выми довгими волоссями кольору крила ворони, кото-рые надають особливу ніжність її білій особі

У біль-ших чорних очах можна побачити іскорку дотепності, кмітливість. Зовнішній вигляд дівчини сильно відрізняється від того, як виглядають сільські жінки, усе в ній го-ворит про її неординарність, волелюбність. Особливу принадність їй надає віра в магію, потойбічні сили. І от у житті Олеси з’являється більша й сильна любов. При перших зустрічах з Іваном Тимофійовичем вона нічого не почуває, але потім розуміє, що полю-била його. Олеся намагається згасити любов у своєму сер-дце. Але коштувало їй розлучитися з Іваном Тимофійовичем на два тижні, як вона зрозуміла, що любить його сильніше, ніж колись.

При зустрічі зі своїм обранцем Олеся говорить: «Розлука для любові те ж, що вітер для вогню: малень-кую любов гасить, а більшу роздмухує ще сильніше». Героїня всю себе без залишку віддає любові, вона любить щиро й ніжно. Заради її дівчина не побоялася піти в церкву, поступившись своїми принципами, не побоялася наслідків. Вона пережила величезне приниження, коли на неї на^-кинулися жінки й закидали каменями. Олеся віддає себе в жертву любові

Іван Тимофійович перед своїм від’їздом запропонував Олесеві руку й серце, але вона відповіла відмовою, сказавши, що не хоче його обтяжувати своєю присутністю, що-би він її соромився. У цьому вчинку виднаі дальновид-ность дівчини, вона думає не тільки про сьогоднішній день, але й про майбутнє Івана Тимофійовича. Однак, незважаючи на свою сильну любов, Олеся зненацька, без прощання з улюбленим, їде, осту-вив у будинку на пам’ять йому лише намиста. Олександр Іванович Куприн зобразив у своєму про-винищенні щиру, чуйну, гарну героїню, ви-росшую вдалині від цивілізації, у гармонії із природою, здатну на глибокі почуття