Є особи, подібні до пишних порталів, Де всюди велике чудиться в малому. Є особи - подоби жалюгідних халуп… Н. Заболоцкий Роман-Епопея М. Шолохова “Тихий Дон” розповідає нам про складний, переломний час в історії Росії, коли валив багатовіковий уклад життя, життя людини знецінювалася. Війна й революція по-своєму відбилися на долях всіх героїв роману, але особлива вага цього часу лягла на плечі жінок. З великою любов’ю й теплотою намальований у романі образ матері - Іллівни. Піднесена моральна краса й мудрість відчуваються й у її словах, і впоступках.

Турботливі й ніжні руки Іллівни ніколи не утомлюються, усі вміють. Ця сильна й рішуча жінка похилого віку вміє беззавітно любити й мужньо переборює випробування, що випали на її долю. Вона готова жертвувати собою, аби тільки полегшити життя дітям і домочадцям, відгородити їх від неприємностей і необдуманих учинків

Так, переконавшись у тім, що її дочка Дуняша любить Михайла Кошового, що вбив її старшого сина Петра, Іллівна зуміла побороти ворожість і прийняти ще недавно колишнього їй ненависним чужинця. Чтущая традиції й глибоко прив’язана до корінь донського козацтва, Іллівна має здатність тверезо мислити й критично оцінювати що відбувається. Образ цієї мудрої й турботливої жінки виступає в романі символом материнства

Багато в чому схожа на Іллівну Наталя. Вона вірна дружина й дуже турботлива мати, роботяща, терпляча, чуйна, доброзичлива, що вміє прощати. Беззавітно люблячи чоловіка, Наталя розуміє, що його серце прив’язане до іншої жінки, але вона мовчачи страждає, не скаржачись нікому

Самовіддано несе вона свій хрест, чекаючи повернення непутящого чоловіка. Наталя - натура пряма, вона не вміє не обманювати, не лицемірити. У розпачі вона намагалася покінчити життя самогубством, але, залишившись після цього калікою, не зламалася, не здалася, зуміла повернути самовладання й рішучість. Трагично закінчується життя Наталі, що, не витримавши метань чоловіка, вирішується піти від нього й позбутися від його дитини. Зробивши невдалий аборт, вона гине від втрати крові в розквіті років, але й умираючи, ні на кого не тримає зла, прощає Григорію і його зради, і докори

Вражає своєю зовнішньою й внутрішньою красою copyright