При першому знайомстві з Наташей Ростовой і Ма-Рьей Волконській впадає в око різка противопо-хибність їхніх характерів. Емоційна, очарователь-ная, повна життя Наташа відразу виділяється серед сдер-жанных, вихованих дівчин-дворянок. Їй чуж-ды вдавання, лицемірство й кокетство. Можливо, розвитку цих якостей героїні сприяє атмосфе-ра будинку Ростових, повна любові, поваги й взаимопо-нимания.

Інший малює Толстой обстановку маєтку Болконс-Ких, у якій живе й виховується князівна Марья. Багато епізодів роману говорять про те, як деспотичний і строгий з дочкою її батько, що по-своєму любить її й бажаючий їй добра. У портреті Марьи Волконській, як завжди в Толстого, гранично лаконічному, запам’ятовують-ся її променисті очі, які робили некрасива особа князівни прекрасним у мінути сильного щиросердечного підйому

твір з аллсоч. ру © 2005 Наташа відрізняється від шукаючих, розумних і утворений-ных героїв тим, що сприймає життя, не анализи-руя неї. Вона пізнає життя цілісно й образно, як ху-дожественно обдарована людина. Вона чудово танцює, викликаючи захват навколишніх, тому що пласти-ческий мова танцю допомагає їй виразити своє жизне-любие, радість. У Наташи прекрасний голос, що чарує слухачів не тільки своєю красою, звучнос-тью, але й силою, щирістю почуття, з яким вона віддається співу

Коли Наташа співає, для неї увесь світ полягає у звуках. Але якщо цей порив переривається чиїмось стороннім вторгненням, для Наташи це до-щунство, потрясіння. Наприклад, після того як у вре-мя її співу в кімнату вбіг захоплений молодший брат зі звісткою про прихід ряженых, Наташа разрыда-лась і довго не могла зупинитися. Емоційній і живій Наташе противопоставля-ется в романі лагідна й ніжна князівна Марья, у кото-рій смиренність і стриманість сполучаються зі спрагою простого людського щастя

Князівна Марья безро-пітно підкоряється своєму чудакуватому й деспотично-му батькові не тільки зі страху, але й з почуття боргу доче-ри, що не має морального права судити свого батька. На перший погляд вона здається боязкої й забитою. Але в її характері є спадкоємна гордість, уроджене почуття власного достоїнства, що проявляє-ся, наприклад, у її відмові від речення Анатоля Ку-рагина. Незважаючи на прагнення до тихого сімейного щастя, що глибоко таїть у собі ця некрасива дівчина, вона не хоче стати дружиною світського красеня ціною приниження й образи свого достоїнства. З особою силою твердість характеру цієї скромної, заз-тенчивой дівчини виявляється в роки Вітчизняної війни 1812 року

Коли компаньйонка-француженка пообіцяла князівні Марье, оказавшейся у важкому по-ложении, заступництво своїх співвітчизників, вона перестала спілкуватися з нею й виїхала з Богучарова, тому що її патріотичне почуття було ображено. Та ж чиста й висока любов до батьківщини і його за-щитникам проявляється у вчинку Наташи Ростовой, коли вона, ніжна й шаноблива дочка, увірвалася в кому-нату й гнівно присоромила своїх батьків, що відмовили-ся віддати підведення для поранених. При всій відмінності характерів Марья Болконская й Наташа Ростова - пат-риотки, чисті й чесні натури, здатні на глубо-кие й сильні почуття. Ці дві героїні знаходять своє щастя в сім’ї, забо-ті про чоловіка й дітей. Але письменник проводить їх через серь-езные випробування, щиросердечні кризи

Стримана, зам-кнутая князівна Марья веде одноманітне сільське життя, бідну зовнішніми подіями. Її пошуки, откры-тия й розчарування відбуваються найчастіше в її душі, у її багатому й насиченому внутрішньому світі. Наташи-На життя більш яскраво змальована автором. Вона повна любові, захоплень, радостей і прикростей. Наташа Ростова - це жагуча, рвучка нату-ра, що не може приховувати своїх почуттів і пережи-ваний.

Полюбивши Андрія Болконского, вона не здатна думати про щось іншому. Розлука стає для неї не-посильним випробуванням, тому що вона живе кожною миттю й не може відкладати щастя на якийсь установлений строк. Це якість характеру Ната-Ши штовхає її до зради, що у свою чергу народжує в ній глибоке почуття провини перед нареченим і каяття

Зі стану болісної кризи Наташу виводить звістка про наближення французів до Москви. Загальна для всієї країни лихо змушує героїню забути про сво-їхні страждання й прикрості. Як і для інших положитель-ных героїв роману, для Наташи головної стає думка про порятунок Росії

У ці важкі дні особливо сильної стає її любов до людей, бажання зробити все можливе, щоб допомогти ім. Здатність Наташи до самовідданої любові знаходить своє вище выра-жение в материнстві. Ми бачимо у фіналі роману вже не чарівну тоненьку й рухливу дівчину, а зрілу, сильну жінку, що любить дружину й матір. Із пре-жней пристрастю, Наташа віддається турботам про чоловіка й де-тях. Все життя зосереджується для неї в здоров’я дітей, їхній годівлі, росту, вихованні. Дивно гармонічні й чисті їхні відносини Спьером.

Наташи-Ны безпосередність і загострена інтуїція пре-червоно доповнюють інтелігентну, шукаючу, анализи-рующую натуру Пьера. Інший щасливий сполучник - це сім’я Марьи Болкон-Ской і Миколу Ростова. Самовіддана ніжна лю-бовь князівни Марьи до чоловіка й дітей створює в сім’ї осо-бую атмосферу духовності

Долі Наташи Ростовой і Марьи Болконской рас-крывают погляди Товстого на роль жінки в обще-стве. Вище її покликання й призначення письменник ви-дит у материнстві, у вихованні дітей, тому що саме жінка є тим світлим і добрим початком, до-торое веде мир до гармонії й краси