Жіночі образи в комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму» (1)

P>У системі персонажів п’єси А. С. Грибоєдова “Горі від розуму” важливе місце займають жіночі образи. Центральним є образ Софії, дочки Фамусова, московського пана, що управляє в казенному місці. Її образ важко визначити однозначно. Пушкіна у своїй критичній статті помітила: “Софія написана неясно”. Французькі книжки, на які ремствує Фамусов (“Їй сну немає від французьких книг”), фортепіано, вірші, французька мова й танці от те, що вважалося необхідним у вихованні панянки того часу. З одного боку, сімнадцятилітня дівчина житейски мудра (адже вона дочка свого батька), розважлива, з іншого боку, сліпа у своїй любові Кмол-Чалину.

Адже вона любить не його, а той ідеал, що вона почерпнула із сентиментальних французьких романів. Але цей ідеал насправді виявляється далекий від досконалості. Вона щира у своєму прагненні захищати “безрідному” Молчалину, надалі ж сподіваючись зробити з нього “ чоловіка-хлопчика, чоловіка-слугу”. Адже Софія дівчина свого класу й часу

А в суспільстві панує всевластье жінок, тому “ чоловік-хлопчик, чоловік-слуга з жениных пажів” це усвідомлена або неусвідомлена мрія Софії. Саме Софія винна в тім, що Чацкий був оголошений божевільним. Це вона затаврувала його, сказавши: “От знехотя з розуму звела”.

Звичайно, героїні з її життєвою мудрістю ближче Молчалин, що приймає “вид коханця в угодность дочки такої людини”, а із Чацким їй би довелося випити свою чашу страждання, винести свій “мильон роздирань”. Вона в цьому випадку керується здоровим глуздом з погляду фамусовского суспільства, надходить так, як велить закон даного суспільства. На прикладі образа Софії автор показує, як середовище може губительно впливати на людей навіть із гарними задатками, підкорити їх своїм правилам життя й законам. Образи жінок у комедії представлені також другорядними й епізодичними персонажами

Це й дотепна покоївка в будинку Фамусова Ліза, що є другим резонером у комедії й виконуючій ролі субретки, що дає влучні характеристики персонажам; і Наталя Дмитрівна Горич, що тримає свого чоловіка під каблуком, що звертається з ним, як з дитиною; і княгиня Тугоуховская, затята противниця освіти, з обуренням рассказывающая про Педагогічний інститут у Петербурзі, де професора “вправляються в розколах і безверьи”; і шість Дочок, яких ніяк не можуть видати заміж, що думають тільки про модний “складочках” і “фасони”. Сюди ж ставляться також графиня-бабуся й графиня-внучка Хрюмины, змушені їздити по балах і гостям у пошуках нареченого для старої внучки. Особлива вага має в цьому суспільстві баба Хлестова, затята кріпосниця, що засуджує навчання в “пансіонах, школах, ліцеях”.

И. А. Гончарів у критичному етюді “Мильон роздирань” так писав про низку образів гостей у будинку Фамусова: “Наплив цих осіб так рясний, портрети їх так рельєфні, що глядач холодіє до інтриги, не встигаючи ловити ці швидкі нариси нових осіб і вслухуватися в їхній оригінальний говір”. Всі вони, безумовно, належать фамусовскому суспільству, будучи його типовими представницями. Грибоєдов показав у своєму добутку не тільки сценічні персонажі фамусовского суспільства, але й внесценические, які також втілюють у собі риси “століття минулого”. Це Орися Власьевна, Лукера Алек-Севна, Тетяна Юріївна, Пульхерия Андріївна, Параска Федорівна

Згадується й Катерина II, .при дворі якої служив дядько Фамусова Максим Петрович, що “згинався вперегиб”, коли йому “треба було підслужитися”. Ми довідаємося й про “наїзницю” княгині Власовой, що впала з коня й шукає тепер чоловіка “для підтримки”. Чимала вага у фамусовском суспільстві має й Тетяна Юріївна, який “чиновные й посадові всі їй друзі й всі рідні”. Саме до неї &copy A L L S o c h. r u радить Молчалин з’їздити Чацкому для заступництва й одержання чина. Згадується Фамусовым і покійна мати Чацкого, за словами якого, вона “з розуму сходила вісім разів”. Всю фамусовскую Москву тримає в страху княгиня Марья Алексевна, ім’я якої вимовляє поважного пана в страху: “Що стане говорити княгиня Марья Алексевна”.

Доповнює жіноче суспільство й такий внесце-нический персонаж, як мадам Розье, що Фамусов довірив виховання своєї дочки. “Друга мати” Софії була розумна, “вдача тихий, рідких правил ”, але допустила, на думку Фамусова, єдину помилку За зайвих у рік п’ятсот рублів Зманити себе іншими допустила. Таким чином, у комедії “Горі від розуму” представлена ціла галерея жіночих образів, типових представниць “століття минулого”.

Всі вони є породженням московського життя першої чверті XIX сторіччя й втіленням найбільш типових її рис, при цьому кожний з образів, будь те сценічний або внесценический персонаж, має свою індивідуальність. Саме жінки доповнюють картину життя патріархального російського суспільства, не приемлющего ніяких змін і так що яро відстоює свої життєві принципи, які дозволяють їм жити безбідно за рахунок самодержавно-кріпосної системи. Тому суспільство так налякане поширенням нових, прогресивних ідей передової дворянської молоді, убачаючи в них небезпека змін у них життя

Збережи - » Жіночі образи в комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму» (1) . З'явився готовий твір.

Жіночі образи в комедії А. С. Грибоєдова «Горі від розуму» (1)





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.