Законодавча влада в П’ятій Республіці

ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА. Носієм законодавчої влади в П’ятій Республіці, хоча й з деякими застереженнями щодо регламентної влади, є парламент. Парламент Французької Республіки складається із двох палат. Національних зборів (нижня палата) і сенату (верхня палата). Нижня палата є органом загальнонаціонального представництва. Вона обирається шляхом загальних, рівних і прямих виборів при таємному голосуванні. Сенат формується шляхом непрямих виборів. Його члени обираються по департаментах особливими колегіями вибірників

Двопалатну структуру (бикамеризм) виправдують найчастіше посиланням на необхідність забезпечити дії системи сдержек усередині парламенту. Відповідно до Конституції, закон уважається прийнятим, якщо він схвалений обома палатами в ідентичній редакції. Якщо примирлива процедура не дасть результатів і не піде згоди палат між собою, уважається відхиленим. Але у випадку подібних розбіжностей між палатами уряд може просити винести Національні збори остаточне рішення. До сказаного треба додати, що саме Національним зборам належить вирішальне слово при остаточному твердження бюджету. Тільки Національні збори можуть прийняти резолюцію осудження або відмовити в довірі уряду. Все це говорить, що нижня палата відіграє переважну роль при здійсненні парламентських функцій, хоча формально рівні при здійсненні законодавчих функцій. Уважається, що перевага нижньої палати не суперечить ніяким демократичним принципам тому що саме нижня палата представляє загальнонаціональні інтереси, що підтверджує й порядок її формування

Депутати Національних зборів обираються строком на п’ять років. Кандидатом на виборах може бути будь-який французький громадянин, що користується в повному обсязі виборчими правами, що досягло 23 років і не попадає під дію правил про неизбираемости й несумісності. (Наприклад несумісні мандати депутатів і членів уряду. Це правило представляє прямий відхід від правил парламентарних держав.) Треба також відзначити, що в П’ятій Республіці з’явився інститут заступника депутата. Він займає пост депутата у випадку, якщо сам депутат його покине по якій-небудь причині

Сенат, задуманий як противага нижній палаті, обирається зовсім іншим шляхом. Сенатори обираються строком на дев’ять років. Їхній склад обновляється по третинах кожні три роки. Умови избираемости встановлені ті ж, що й для кандидатів у депутати, за винятком вікового цензу. Для того, щоб стати сенатором, треба бути не моложе 30 років. Сенатори обираються по департаментах спеціальними колегіями вибірників. Кількість мандатів наданих кожному департаменту, залежить від чисельності його населення. Загальна чисельність сенаторів не перевищує 320 чоловік. Шість сенаторів представляють французів, що живуть за рубежем. Вони призначаються самим сенатом по поданню Вищої ради французів, що проживають за границею

Розходження, що існують у порядку формування й у строках повноважень кожної із двох палат, досить істотні. Вони підтверджують, що в особі верхньої палати, менш підданої прямому тиску загальних виборів, передбачалося створити серйозна противага менш передбачуваної нижньої палаті

Творці Конституції 1958 року зробили все можливе для того, щоб, не зазіхаючи на основні функції парламенту, виключити його перевага в системі державних органів. Це досить чітко простежується й в організації роботи, і в порядку здійснення законодавчим органом його повноважень

Парламент працює в сесійному порядку. Щорічно проводять дві сесії. Рішення про питання скликання надзвичайної сесії закріплено за президентом республіки

Французький парламент залишається формально єдиним законодавчим органом країни. Це значить, що серед всіх державних органів тільки йому, відповідно до особливої процедури, установленою Конституцією належить право приймати закони республіки. Разом з тим, існує два досить істотних виключення. По-перше, президент республіки за пропозицією уряду (або спільному положенню палат) може передати на референдум будь-який законопроект, що стосується організації державної влади або передбачає ратифікацію міжнародного договору за умови, що він не суперечить Конституції

Друге, не менш істотне обмеження законодавчих повноважень парламенту встановлено ст. 34 Конституції. Ця стаття визначає питання, регульовані законодавчими органами. Це громадянство й користування правами й волями, право й дієздатність, карне покарання й судочинство, податки й грошова емісія, дозвіл оголошення війни, продовження на строк більше 12 днів облогового положення, уповноваження на ратифікацію найбільш важливих міжнародних договорів. Крім того, законом установлюються загальні принципи організації оборони, місцевого самоврядування, національного утворення, режим власності й речових прав, цивільних і торговельних зобов’язань, соціального забезпечення, трудових і профспілкових прав

Законодавчої ініціатива, належить прем’єр-міністрові й парламентаріям. Акти, пропоновані урядом, іменуються законопроектами, а пропоновані парламентаріями законопредложениями.

На стадії, що передує промульгації закону, президент республіки, прем’єр-міністр, голови палат або група з 60 депутатів або 60 сенаторів можуть звернеться в Конституційну раду. Останньої повинен протягом 30 днів висловити своє судження про наданий текст Конституції. Акт, визнаний антиконституційним, не підлягає введенню в дію. Якщо ж мова йде про закон, уполномочивающем на ратифікацію міжнародного договору, то при констатації протиріччя основному закону ратифікація стає неможливої, крім випадку перегляду самого основного закону. Таке положення речей повинне захищати закон від спроби його зміни неконстиуционним способом

До числа традиційних найважливіших функцій парламенту ставляться встановлення державних доходів і витрат, прийняття державного бюджету й твердження звіту про його виконання. Фінансові законопроекти підготовляються й вносяться в Національні збори урядом

Ще одна важлива функція парламенту – контроль за діяльністю уряду. У цій області П’ята Республіка знає цілий ряд нововведень. Парламентарії зберегли за собою право усних і письмових питань, адресуемого прем’єр-міністрові або членам уряду. Однак найважливішою й значимою формою контролю залишається інститут парламентської відповідальності. Саме в цій області зміни найбільш істотні. Одне із самих істотних нововведень – це можливість постановки питання про довіру уряду може виходити від самого уряд

Збережи - » Законодавча влада в П’ятій Республіці . З'явився готовий твір.

Законодавча влада в П’ятій Республіці





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.