"Євгеній Онєгін" вершина творчості А. С. Пушкіна. У своїй восьмій статті "Євгеній Онєгін" В. Г. Бєлінський писав: "Онєгін" є самий задушевний твір Пушкіна, саме улюблене дитя його фантазії, і можна вказати занадто на деякі утвори, у яких особистість поета відбилася б з такою полнотою, світле і ясно, як відбилася в "Онєгіні" особистість Пушкіна. Тут все життя, вся душа, вся любов його; тут його почуття, поняття, ідеали… Не говорячи вже про эстетическом достоїнство "Онєгіна", ця поема має для нас, росіян, величезне історичне й суспільне значення". "Євгеній Онєгін" унікальний добуток. Унікальним його робить широта охоплення дійсності, многосюжетность, опис відмінних рис епохи, її колориту. Саме це дало підставу В. Г. Бєлінському у своїй статті "Євгеній Онєгін" зробити висновок: "Онєгіна" можна назвати енциклопедією російського життя й найвищою мірою народним добутком". У цьому добутку відбилося століття й сучасна людина". У ньому, як в енциклопедії, можна довідатися все про епоху: про те, як одягалися й що було в моді, що люди цінували найбільше, про що вони розмовляли, якими інтересами вони жили. В "Євгенії Онєгіні" відбилося все російське життя. Коротко, але лаконічно зобразив автор глуху поміщицьку провінцію, кріпосне село, панську Москву, світський Петербург, губернські міста (у подорожі Онєгіна). Пушкіна правдиво зобразив те середовище, у якій живуть головні герої його роману. Автор відтворив атмосферу міських дворянських салонів, у яких пройшла молодість Онєгіна. Згадаємо, як Пушкін описує перший вихід Онєгіна у світло: Він по-французькому зовсім Міг висловлюватися й писав, Легко мазурку танцював И кланявся нenpuнуждeннo, Чого ж вам більше? Світло вирішило, Що він розумний і дуже милий. На мій погляд, такого роду ідеали були властиві ще панській Москві часів А. С. Грибоєдова, описаної в комедії "Горі від розуму". Що ж це? Невже нічого не змінилося? На жаль, немає. Як і тоді, у суспільстві панує нудьга, наклеп, заздрість. Як і тоді, люди витрачають свої внутрішні сили на плітки й злість. Це й породжує порожнечу думок, холодність серць, передчасне старіння душі й постійна суєта, що панує у світлі, перетворює життя людей в одноманітну й строкату, зовні сліпучу, але в той же час позбавлену російського життя. Щиро вона зізнається Євгенію: А мені, Онєгін, пишність ця, Осоружної життя мішура, Мої успіхи у вихрі світла, Мій модний будинок і вечори, Що в них?. Це суспільство перекручує душі людей, примушує дотримувати порядків, заведені у світлі. Саме через цього Онєгін убиває на двобої Ленского. Адже як би душу Євгенія не протестувала проти двобою, соціальні умовності все-таки узяли гору. І от суспільне мненье! Пружина честі, наш кумир! І от на чому вертиться мир! викликує Пушкін. Світське суспільство в романі неоднорідно. Це й "світська риса", що перетворила пожену за модою в головний принцип життя, і в теж час коло людей, прийнятих у петербурзькому салоні Тетяни, є щирою інтелігенцією. Дуже вірно пояснює це протиріччя Юрій Лотман у своїх коментарях до роману: "Образ світла одержував подвійне висвітлення: з одного боку, мир бездушний і механічний, він залишався об’єктом обговорень, з іншої як сфера, у якій розвивається російська культура, життя одухотворяється грою інтелектуальних і. духовних сил, поезією, гордістю, як мир Карамзина й декабристів, Жуковського :і самого автора "Євгенія Онєгіна", він зберігає безумовну цінність". Суспільство неоднорідно. Від самої людини залежить, прийме він моральні закони легкодухої більшості або кращих представників світла. Сам Пушкін належав до вищих аристократичних кіл. Тому в романі він зобразив, як Євгеній Онєгін витрачає свої кращі роки на бали, театри, любовні пригоди. Однак дуже незабаром Онєгін починає розуміти, що це життя порожнє, що за "поза нею мішурою" не коштує нічого. Але, незважаючи ні на що, цей герой коштує вище своїх однолітків. Саме це, на мій погляд, змусило Євгенія втратити інтерес до життя. Він упадає в глибоку нудьгу: Нудьга чекала його на стражі? І бігала за ним вона, Як тінь иль вірна дружина. Панська відраза до праці, звичка до волі й спокою, безвільність і егоїзм от та спадщинаа, що Онєгін одержала від "вищого світла". Провінційне суспільство з’являється в романі карикатурою на вище світло. Одна поява пари Скотининых на іменинах Тетяни змушує читачів сміятися крізь сльози. Адже ці герої вже не перший раз з’являються на сцені. За 50 років до появи на світло "Євгенія Онєгіна" ця пара
Збережи - » ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН - “ЕНЦИКЛОПЕДІЯ РОСІЙСЬКОГО ЖИТТЯ” . З'явився готовий твір.