Я дуже люблю російську народну пісню

Я дуже люблю російську народну пісню. У ній відчувається душа нашого народу: ніжна, смутне й весела, завжди оптимістично настроєна на майбутнє. Якщо в мене поганий настрій, я слухаю записи з російськими народними піснями, і завжди настрій піднімається. Мені трошки смутно від думки, що цей вид мистецтва в наші дні як би йде на другий план. Засобу масової інформації, радіо й телебачення передають в основному закордонні пісні й музику. Тому створення в нашім дворі клубу народної пісні було для мене дуже радісною подією. Щонеділі ввечері я ходжу на самодіяльні концерти російської пісні. Це для мене теперішнє свято

Щораз я захоплююся нашими гармоністами й баяністами. Дивні й прекрасні люди! Щирі творці! Всі вони працюють і приходять у клуб після нелегких праць. Руки в них мозолисті, могутні, всі вони самоучки й грають в основному по слуху. Вони, як і професійні музиканти, грають не дивлячись на інструмент і посміхаються глядачам

- Я вважаю, що сьогодення народна творчість неважко відрізнити від підробок під нього, – резонно говорить мені мій сусід по квартирі сталевар Микола Михайлович Соколов

- Ти от придивися, як наша Антонина Петрівна під час танцю руками сплескує й у ладоши вдаряє. Це, як говориться, з молоком матері тільки передається. Треба один раз у дитинстві побачити, відчути й полюбити на все життя. Куди там естраді з усіма светомузыками…

И я розумію, що народна творчість – як посмішка рідної людини, безпосередня й світла, котра разюче відрізняється від професійної посмішки актора, наприклад, або ділової людини

Народна творчість викликає в нашій душі самі добрі почуття. Воно не тільки радує, але й поєднує. Наприклад, у минулі новорічні свята молодь нашого двору зібралася в клубі народної пісні. Гармоністи відклали на час убік свої інструменти, давши нам можливість потанцювати під сучасну музику. Включили магнітофон, клуб наповнився «важкою долею». Я подумала, що зараз почнеться теперішні веселощі, танцюристи виявлять себе в темпераментному танці. Але вийшла одна пара, інша, стали посмикуватися в такт, але відчувалася якась скутість, неприродність у їхніх рухах. Незабаром магнітофон виключили й заграли гармоністи. Атмосфера відразу перемінилася. Ми співали й танцювали разом зі членами клубу народної пісні, і вечір пройшов чудово. Було весело. Так, народна пісня не тільки веселить, але й споює серця

Після того новорічного вечора молодь стала частіше заглядати на посиденьки клубу народної пісні. Недавно був організований спільний концерт молоді й людей похилого віку. Дівчини запально співали частівки, а хлопці грали на баянах і гармонях. Концерт завершився загальним хороводом. Серця учасників концерту й глядачів немов розгорнули назустріч один одному. Така вуж наша російська пісня! Навіть ті, хто не знав слів, підспівували приспів, як добре знайомий текст. І обстановка в клубі була така, начебто все один одному рідні люди

На посиденьках клубу я довідалася багато нового про російську народну творчість. Виявляється, існує багато підробок під народну творчість, в основному це робиться з корисливою метою. Ансамблі беруть тему народної пісні або танцю й роблять ефектний естрадний варіант. І хоча всі музиканти в народних костюмах, а в руках у них народні інструменти, від народної творчості це далеко відстоїть. Народна творчість естественнее проявляється на різних посиденьках у клубах, у міських парках, у місцях народних гулянок, ніж на естраді. На те воно й народна творчість. І завдання перед ним коштують набагато шляхетніше, ніж перед масовою культурою. Воно покликано зберегти й продовжити в нашім народі всіма добрими й світле, що накопичено попередніми поколіннями росіян

Збережи - » Я дуже люблю російську народну пісню . З'явився готовий твір.

Я дуже люблю російську народну пісню





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.