Художня своєрідність роману Гончарова «Обломів»

У романі “Обломів” Гончарів відбив частину сучасної йому дійсності, показав характерні для того часу типи, образи, досліджував джерела й суть протиріч у російському суспільстві середини XIX в. Автор використовував ряд художніх прийомів, що сприяли більше повному розкриттю образів, теми й ідеї добутку. Побудова літературного твору відіграє важливу роль, і Гончарів використовував композицію як художній прийом. Роман складається із чотирьох частин; у першої автор описує день Обломова в деталях, не опускаючи ні один дріб’язок, так що в читача складається повна й докладна картина цілого життя головного героя, тому що всі дні в житті Обломова приблизно однакові. Образ самого Обломова ретельно вимальовується, і коли перед читачем відкриваються й стають ясними спосіб життя, особливості внутрішнього миру героя, автор уводить у тканину добутку “Сон Обломова”, у якому показує причини появи такого Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 світогляду в Обломова, соціальну обумовленість його психології. Засипаючи, Обломів запитує себе: “Чому я такий?” – і в сні одержує відповідь на своє питання

“Сон Обломова” – це експозиція роману, що перебуває не на початку, а усередині добутку; використовуючи такий художній прийом, показуючи спочатку характер героя, а потім джерела й умови його формування, Гончарів показав основи й глибини душі, свідомості, психології головного героя. Для розкриття характерів героїв автор використовує також прийом антитези, покладений в основу побудови системи образів. Головна антитеза – пасивних, безвладних, мрійливий Обломів і активний, енергійний Штольц. Вони протипоставлені один одному у всім, до деталей: у зовнішності, у вихованні, відношенні до утворення, способі життя. Якщо Обломів у дитинстві жив в атмосфері загальної моральної й інтелектуальної спячки, що заглушала найменшу спробу прояву ініціативи, то батько Штольца, навпаки, заохочував ризиковані витівки сина, говорячи, що з нього вийде “доброго пана”.

Якщо життя Обломова протікає одноманітно, наповнена бесідами з нецікавими людьми, лайками із Захаром, рясними сном і їжею, нескінченним лежанням на дивані, те Штольц увесь час у русі, завжди зайнятий, постійно кудись поспішає, сповненої енергії. Властиво, життя Штольца, по його вираженню, – бурхлива, що несеться ріка, життя ж Обломова – “болото”. Це два зовсім протилежних характери; Гончарів використовує антитезу, щоб більш повно розкрити образи Обломова й Штольца.

Взагалі в романі багато протиставлень, основні ж – Обломів і Штольц, Обломів і Ольга, Ольга й Пшеницьша. Антитеза Обломів – Ольга подібна до антитези Обломів – Штольц, тільки тут млявість і байдужість Іллі Ілліча протипоставлені жвавості й ненаситному розуму Ольги, що вимагає увесь час нової їжі для міркувань. Така допитливість і широта мислення, у свою чергу, протипоставлена обмеженості й індиферентності Пшеницыной. Щоб показати височина Ольги й приземленість Гафії Матвіївни, в описі героїнь Гончарів використовує наступний прийом: говорячи про Ольгу, він мало уваги приділяє її зовнішності, докладніше зупиняючись на внутрішньому світі; в описі ж Пшеницыной увесь час згадуються лікті, плечі, шия – деталі зовнішнього вигляду; у такий спосіб показується незначність і вузькість її внутрішнього миру й мислення

У порівнянні виявляються найбільш типові й значимі риси характеру; так створюється яскравий і рельєфний образ. Психологізм роману укладається в тім, що автор досліджує внутрішній мир всіх героїв. Для цього він уводить внутрішні монологи – міркування героя, які він не вимовляє вголос. Це як би діалог людини із самим собою; так, Обломів перед “Сном…

” замислюється про своє поводження, про те, як би поводився іншої на його місці. У монологах показується відношення героя до себе й навколишньої, до життя, любові, смерті – до всього; таким чином, знову ж досліджується психологія. Художні прийоми, використовувані Гончаровым, дуже різноманітні. Протягом усього роману зустрічається прийом художньої деталі, докладного й точного опису людської зовнішності, природи, внутрішнього оздоблення кімнат, тобто всього, що допомагає створити в читача повну картину що відбувається. Як літературний прийом у добутку також важливий символ

Безліч предметів мають символічне значення, наприклад халат Обломова – символ його повсякденного звичного життя. На початку роману головний герой не розстається з халатом; коли Ольга на час “витягає Обломова з болота” і він оживає, халат забутий; наприкінці,’ у будинку Пшеницыной, він знову знаходить застосування, уже до кінця життя Обломова. Інші символи – гілка бузку (любов Ольги), домашні тапочки Обломова (майже як халат) і інші теж мають велике значення в романі. “Обломів” – добуток не тільки соціально^-історичне, але й глибоко психологічне: автор поставив собі метою не просто описати й розглянути, а досліджувати джерела, причини формування, особливості, вплив на навколишній психології певного соціального типу

И. А. Гончарів домігся цього, використавши різноманітні художні кошти, створивши з їхньою допомогою найбільш підходящу до втримування форму – композицію, систему образів, жанр, стиль і мова добутку

Збережи - » Художня своєрідність роману Гончарова «Обломів» . З'явився готовий твір.

Художня своєрідність роману Гончарова «Обломів»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.