ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ПОЕМИ Н. А. НЕКРАСОВА “КОМУ НА РУСІ ЖИТИ ДОБРЕ”

ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ПОЕМИ Н. А. НЕКРАСОВА “КОМУ НА РУСІ ЖИТИ ДОБРЕ” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Н. А. Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної літературної роботи автора. Всі мотиви його ранньої лірики як би зібрані воєдино й розвинені в поемі, заново переосмислені всі його проблеми, що хвилювали, використані вищі художні досягнення. Н. А. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: по^-показувати Росію в її минулому, сьогоденні й майбутньому. Почавши писати “по гарячих слідах”, тобто відразу після реформи 1861 року, епічну поему про вивільнюваному, що відроджується народі, Н. А. Некрасов нескінченно розширив свій первісний задум. Пошуки “щасливців” на Русі повели його із сучасності до древніх джерел: поет прагне усвідомити не тільки результати скасування кріпосного права, але й саму філософську природу таких понять, як “щастя”, “воля”, “гріх”, тому що поза цим філософським осмисленням неможливо зрозуміти суть теперішнього моменту й провидіти майбутнє народу. Принципова новизна жанру пояснює фрагментарність поеми, побудованої з окремих незавершених глав. Об’єднана образом – символом дороги, поема розпадається на чиїсь історії, а також на долі десятків людей. Кожний епізод сам по собі міг би стати сюжетом пісні або повести, легенди або роману. Всі разом, у єдності своєму, вони становлять долю російського народу, высвечивая його історичний шлях від рабства до волі. Саме тому лише в останній главі з’являється образ “народного заступника” Гриши Добросклонова – того, хто допоможе знайти людям волю. У кожного з персонажів поеми свій голос. Н. А. Некрасов сполучає сказовую, побутове й поетичне мовлення й вносить у неї оцінний елемент, змушуючи читачів сприймати мовлення персонажа так, як того хоче автор. У нас не виникає враження стилістичної безладності поеми, тому що всі використані прийоми тут підпорядковані загальному завданню: створити поему, що була б близька й зрозуміла селянинові. Авторське завдання визначило не тільки жанрове новаторство, але й вся своєрідність поетики добутку. Н. А. Некрасов багаторазово звертався в лірику до фольклорних мотивів і образів. Поему про народне життя він цілком будує на фольклорній основі. У добутку в тім або іншому ступені задіяні всі основні жанри фольклору: казка, пісня, билина, легенда, частівка. Яке ж місце й значення фольклору в поемі? По-перше, фольклорні елементи © Алл Соч. РУ 2005 дозволяють Н. А. Некрасову відтворити картину селянського подання про світ, виразити погляд народу на багато важливих питань. По-друге, поет уміло використовує особливі фольклорні прийоми, стиль, образну систему, закони й художні засоби. З фольклору взяті образи Кудеяра, Савелія. Народна творчість підказала Н. А. Некрасову й багато порівнянь; деякі з них взагалі засновані на загадках. Поет використовує властиві народної мовлення повтори, негативний паралелізм, підхоплення кінця рядка на початку наступної, уживання пісенних вигуків. Але сама основна відмінність фольклору від художньої літератури, що знаходимо в Н. А. Некрасова, ця відсутність авторства. Фольклор відрізняється тим, що народ спільно складає добуток, народ його розповідає, і народ же слухає. У фольклорі авторську позицію заміняє загальнонародна мораль. Індивідуальна авторська точка зору далека самій природі усної народної творчості. Авторська література звертається до фольклору, коли необхідно глибше проникнути в суть загальнонародної моралі; коли сам добуток звернений не тільки до інтелігенції (основна частина читачів XIX століття), але й до народу. Обидві ці завдання й ставив перед собою Н. А. Некрасов у поемі “Кому на Русі жити добре”. І ще один найважливіший аспект відрізняє авторську літературу від фольклору. Изустное творчість не знає поняття “канонічний текст”: кожний слухач стає співавтором добутку, по-своєму переказуючи його. До такої активної співтворчості автора й читача й прагнув Н. А. Некрасов. Саме тому його поема написана “вільною мовою, максимально наближеним до простонародного мовлення”. Стих поеми дослідники називають “геніальною знахідкою” Н. А. Некрасова. Вільний і гнучкий віршований розмір, незалежність від рими відкрили можливість щедро передати своєрідність народної мови, зберігши всю його влучність, афористичность і особливі приказкові звороти; органічно вплести в тканину поеми сільські пісні, приказки, голосіння, елементи н

Збережи - » ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ПОЕМИ Н. А. НЕКРАСОВА “КОМУ НА РУСІ ЖИТИ ДОБРЕ” . З'явився готовий твір.

ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ПОЕМИ Н. А. НЕКРАСОВА “КОМУ НА РУСІ ЖИТИ ДОБРЕ”





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.