Художні особливості п'єси «Синій птах»

Художні особливості п’єси “Синій птах” визначає вже сам жанр п’єсифеєрії, в символіці якої чітко простежуються оптимістичні тенденції — віра у кращу долю людини, в майбутнє. Виняткова спостережливість автора, уміння бачити довкілля у незвичному забарвленні допомогли йому створити широке і гуманістично насичене літературне полотно.

Нове вагоме слово М. Метерлінка в його драмі — це і її безперечний оптимізм, і неймовірно багата різнокольорова палітра. Внаслідок цього створюється враження про рухливі і строкатояскраві групи мандрівників і, сказати б, постійних мешканців, які знаходяться поза сучасністю і діють у казкових епічнопросторових і хронологічно не визначених межах “справжнього” життя.

Попри казковий характер і гуманістичне спрямування, творові притаманне ще й глибоке філософське насичення простої і полюдськи доброї оповідки, в якій постійно здійснюється усвідомлення складного через просте, високого через буденне. Філософський зміст пошуку щастя розкривається автором з допомогою певних, характерних для філософії категорій, тем і мотивів часу, буття, сну, дороги тощо.

Однією з найважливіших філософських категорій є категорія часу. В п’єсі “Синій птах” символом життя є рух годинникового маятника.

Його зупинка означає фізичну смерть. Годинник в хатинці померлих дідуся й бабусі давнимдавно зупинився. Розвитку цього положення автор присвячує цілу картину перебування дітей на кладовищі. Діти не знаходять тут мерців — натомість з розритих могил з’являються цілі снопи квітів. Ця картина, окрім її символічності і основного функціонального навантаження, є ще й свідченням змін художнього світогляду М.Метерлінка: повний відхід від зображень відчуття смерті, характерних для його творчості 1го періоду. В потойбіччі час не має значення для його мешканців, адже там, у “справжньому” житті, немає смерті. Але годинник навіть з поламаною стрілкою (символ відсутності часу) знову починає свій біг, щойно в потойбіччі з’являються живі Тільтіль і Мітіль. Для них життя продовжується.

І вони повинні знайти в ньому власне, тільки їм зрозуміле щастя, символом якого є Синій птах. Автор ніби намагається переконати глядача в тому, що час тісно пов’язаний з життям і пошуком щастя. Все підвладне тільки Часові, лише він має право поступово розставляти всі крапки над “і” в сучасному житті і в історії. Це ж саме стверджує і власне Час у Царстві Майбутнього.

З пошуком щастя пов’язана і тема сну. Різні її варіації (наприклад, “віщі сни” ) відомі ще з літературних пам ‘яток сивої давнини. “Тільки уві сні людина може бути щасливою”, — такого висновку доходить Сихізмундо — персонаж драми “Життя — це сон” іспанського драматурга XVII ст. П. Кальдерона. Але він знаходиться у в’язниці, де з ним проводять своєрідний експеримент, після якого щастям життя він починає вважати стан сну. Крім того, Сихізмундо — спадковий княжич. Його уявлення про щастя — це розуміння його як влади з усіма її задоволеннями й атрибутами.

М. Метерлінк розвиває цю думку посвоєму. Сон для бідних дітей — це також розрада і втіха життя, але їхнє щастя зовсім іншої якості. Уві сні вони можуть знову побачитись з дорогими братиками і сестричками, потрапити на частування, скуштувати ласощів, про які у дійсності вони тільки мріють. Тільки уві сні, в гостях у бабусі і дідуся Тільтіль їсть смачний борщ із капустою, який у реальному житті йому доводиться куштувати хібащо врядигоди. Уві сні існують реально всі моральні інвективи Щастя.

Автор розподіляє їх на дві категорії. В Саду Блаженств, куди потрапляють діти, є Найситіші Блаженства, які символізують відразливі людські вади: Блаженство бути Багатим, бути Власником, Нічого Не Робити, Спати Більше, ніж Потрібно, Блаженство Нічого Не Розуміти тощо. В промінні Душі Світла всі вони виявляються нікчемними і жалюгідними.

Але є й справжні Блаженства: Бути Здоровим, Дихати Повітрям, Любити Батьків, Дощу, Блакитного Неба, Зимового Вогнища та великої кількості інших. Поруч з ними знаходяться Великі Радощі — Завершеної Праці, Споглядати Прекрасне, Любити, Бути Справедливим. Однією з найбільших радощів є Радість Материнської Любові. Групу позитивних Радощів і Блаженств Метерлінк, здається, готовий розширювати до нескінченності. Головне, стверджує автор, це навчитися їх розуміти.

Незважаючи на короткий час перебігу дії твору (з вечора до ранку наступного дня), п’єса М. Метерлінка створює враження широкої, майже епічної картини “справжнього” (потойбічного) життя. В цьому плані власне функціональне навантаження мають і її елементи, наприклад, кількість персонажів. їх у творі на неповну сотню сторінок аж 67. (Для порівняння — в чотиритомній епопеї Л. Толстого персонажів близько 300). Для створення відчуття епічності Душа Світла навіть умовно розширює межі часу. Події відбуваються в Різдвяну ніч і це дає їй можливість стверджувати, що мандрівка тривала цілий рік.

Разом із людьми казковою країною, створеною багатою фантазією драматурга, мандрують гамірні Кіт і Пес, плекають підступні наміри Звірі і Дерева, людських рис і подоби набирають Душі Світла і Ночі. Персонажів п’єси досить легко охарактеризувати.

Тільтіль і Мітіль подитячому безпосередні, довірливі і наївні (пригадаймо хоча б спрощене пояснення Тільтілем причини, чому до них на Різдво не прийде Санта Клаус). Разом з тим вони мають багату уяву — саме в ній народжується казка про перебування в чарівній країні і навіть у Царстві Майбутнього. Діти не бояться Душі Ночі і її царства, сміливо вступають у бій з ворожими силами потойбіччя. Але вони ж виявляють чуйність до хворої дівчинки. Тільтіль не просто співчуває чужому горю, він дарує дівчинці свого птаха, горличку, яка була частиною його власного щастя.

Душі ведуть себе так, як люди: в непевній ситуації Вогонь метушиться, мов божевільний, один з хлібів, не знайшовши для себе місця у діжі, ридає і голосить. Досить виразними у казці є стосунки між Тілеттою і Тіло. Щоправда, це ще й вияв природних стосунків між кішкою і собакою. Незважаючи на деяку статичність окремих образів, Тілетта показана в розвитку вона виявляється дволикою. З одного боку, вона любить дітей і заявляє про це, але з приміткою: “Я люблю вас обох стільки, скільки ви того заслуговуєте”. До того ж вона виступає в ролі своєрідного пластуна, який діє на користь Духів потойбіччя. Недовіра рослинного і тваринного світу до людей підкреслює їхній загальний природний антагонізм, який був помітним уже в часи М. Метерлінка.

Відсутність глибоких словесних характеристик персонажів замінюється детальним описом їхнього одягу. Більше того, Метерлінк робить глядачів ніби учасниками казкових перетворень — персонажі переодягаються в процесі самої вистави. Це своєрідний засіб, що повинен викликати у людини певні асоціації і аналогії, а відтак допомогти глядачеві і читачеві розкрити і доповнити характери пер” сонажів самотужки.

Поява п’єс М. Метерлінка вкупі з творчістю Г. Ібсена, Б. Шоу, А.П. Чехова засвідчила, що жанр драми переживав у Європі нове піднесення. Подібно до братів по перу, М. Метерлінк мав нові оригінальні ідеї і успішно реалізовував їх у своїй творчості, намагаючись послабити суспільні негаразди, які, випливаючи на поверхню, були предметом наукових і літературномистецьких дискусій, філософських роздумів. У М. Метерлінка є ще одна п’єсафеєрія — “Заручини”. Вона також про пошуки щастя і є ніби продовженням і новим варіантом “Синього Птаха”.

Окрім п’єс, М. Метерлінк написав чимало філософських і природознавчих трактатів: “Життя бджіл” (1901), “Розум квітів” (1907), “Життя мурашок” (1930). 1911 року автор цих творів був удостоєний Нобелівської премії.

Твори М. Метерлінка в Україні знають завдяки перекладам П. Грабовського, Л. Українки, М. Вороного, Є. Тимченка, М. Рильського та ін.

Не надто переймаючись на практиці проблемами суспільства в їх практичному сенсі, символісти переживали стан розгубленості, викликаний активністю наукового і суспільного розвитку з позицій загальнолюдського буття в сферу його індивідуального розуміння і вираження. Значна частина суспільства зневірилась у щасливому вирішенні нагальних проблем і знаходилась (вже вкотре за історію людства!) в очікуванні Армагедону.

Pages: 1 2

Збережи - » Художні особливості п'єси «Синій птах» . З'явився готовий твір.

Художні особливості п'єси «Синій птах»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.