Хрущевщина

Хрущевщина – це ширма фіктивного позитива, що прикриває злочинний сором влади. Цей стиль правління й розтрощив підвалини колишнього Радянського Союзу, могутньої держави, створеного на костях народу вождем Йосипом Сталіним. Такі державні злочинці у владі, як Хрущев, методично всі розтринькували, розвалюючи, що кров’ю й потім споруджувалося, не ними ж створене

Кульмінацією хрущевщини – є брежнєвський застій, де відмітна риса хрущовського правління була в тім, що влада перебувала залежно від наношеного їй властивості обкрадати свій народ. Перебуваючи у своїй убогості, народу ніщо не залишалося, як обкрадати сама держава. Хто крав уміло, вони й жили, а кому не везло, ті згнивали по в’язницях

Кругова порука в злодійстві існує й зараз, тому хрущевщина перебуває в апогеї розвитку. Перебування хрущевщини в Росії, скинуло все російське суспільство в деградуючу трясовину, що складається з безлічі злочинних прослоев. Наскільки в суспільстві пульсує злочинність, настільки й злочинна пануюча влада. У цьому зв’язку слід зазначити, що Росія на сьогоднішній день – це сама злочинна держава у світі, тому що немає в жодній країні стільки тюремних ув’язнених, як у Російській Федерації. Цей показник також свідчить і про те, що брежнєвський застій продовжує панувати над країною й нині, де через вуста бездарних керівників ця затхла трясовина йменується таким словом, як «стабільність».

Якщо кругове злодійство, тобто хрущевщина, існує в сутінках прихованості, те застій брежневщини має місце тоді, коли показуха муляти очі. У цьому випадку, застійність виражається за допомогою фікції, у якій для влади й властивий прояв балаканини у всім, із щось порожнього в щось порожнє, від наслідку нездатності вершити державні й господарські справи встране.

Притім під ширму крикливства зводиться весь існуючий сором. У трясовині цієї безвідповідальності й безобразності, з боку влади доречна лише демагогія, що дозволяє пускати пил в очі, від чого й потуплюється зір на існуючий сором. Застій і кругове злодійство, от два кінці в того ціпка, за допомогою якої влада підганяє знедолений народ. Така сутність злочинної хрущёвщини, що перебуває в апогеї свого розвитку в Росії.

Радянська держава ввійшла в залежність обкрадати свій народ з 1961-го року, коли Микита Хрущев увів грошову реформу. При цій реформі зарплата трудящих залишилася колишньої, а ціни на продукти харчування й інших товарів різко зросли. Так за допомогою грошової реформи, Микита Хрущев намеривался підняти економіку країни за рахунок кишені трудящих, де в підсумку могутній Радянський Союз повністю розвалився

Хрущовський стиль правління, сформував у характері росіян злодійську натуру. Хрущевщина має місце тоді, коли у владних структурах панує злочинність, без злочинності якої не в змозі існувати кругове злодійство. Але, проблема не в злодіях як таких, тому що людина не народжується злодієм, а стає ним, за посередництвом існуючої на сьогоднішній день злочинної системи державного керування, що обкрадаючи народ, ставить тим самим себе в приклад перед суспільством, створюючи злодійський мир

Треба повністю міняти існуючу хрущовську систему правління, де для цього необхідно навчитися споглядати й орієнтуватися в Духовних сферах, що й дозволить перетворити не тільки державний, але й суспільний вигляд російського суспільства. Домогтися перетворення в зовнішності, неможливо, якщо не перетворити зсередини. Духовна, внутрішня сутність, створює зовнішність, від цього взаємозв’язку можна судити, чому ж у вигляді російської дійсності, буяють нині численні гниючі виразки. Росія, от уже біля 20-ти років, перебуває в духовних митарствах, тому що із втратою радянсько-етичних норм поводження, перейшовши від безбожництва до Християнства, розтліває в сфері християнської моралі, як це було в прежне-смутние часи

Російське суспільство з атеїстичного миру перейшла в сферу Християнства. Комуністи, залишаючи КПРС, спішно переметнулися в лоно Православ’я й уже, будучи православними, розгорнули бурхливу діяльність по будівництву всяких храмів. Росія переступила з однієї крайності в іншу. На тлі виниклих позолочених куполів і церковної розкоші, зростала дитяча безпритульність і, набираючи темпи з кожним днем, по країні утворилося понад 8-мі мільйонів безпритульних дітей. Зводячи «храми», влада забула, для кого й для чого вона все це будує

А може бути влади при своїй нерозсудливості взагалі невластиво пам’ятати про свій народ, у якому інваліди й люди в похилому віці перебувають у знедоленому положенні, тому що неможливо проіснувати на злидарську російську пенсію. І це все притім, що Росія перебуває під вагою колосальних багатств, де незважаючи на достаток природних ресурсів, держава й при ній влада, що знаходить, не в змозі забезпечити росіян хоча б мінімальною медичною допомогою. Чи варто продовжувати в цьому деградуючому російському вигляді перераховувати й інше, щоб констатувати всю російську дійсність і побачити навіч, як гниє Росія по всіх параметрах життя з периферії до центра. От яка жалюгідна ситуація, а точніше злочинна.

Християнство, відштовхує від себе сучасної людини, своїм злочинним минулим і сьогоденням, що у неправді й суперечливо, і чужо стосовно Життя. Перебуваючи під домінантою існуючих християнських традицій і в безвихідності з нинішньої деградації, притім, росіянинові ніщо не залишається, як бездумно втискувати себе в ярмо Християнства. І, щоб удержати недоумків у цьому ярмі, влада своїм безладним прикладом намагається прищепити вбогому населенню – у якому більше 80-ти відсотків жебраків – схильність до Християнства, незважаючи на злочинність цього віровчення не тільки перед Життям, але й перед Всевишнім Богом.

Жебрання в Росії панує з багатьох причин і тому, що в суспільстві із часу радянської епохи, зложилася негативна схильність у тім, щоб жити багато. І ця антипатія, як до багатої людини, так і до багатства, тобто до міщанства, створила в Росії негативну атмосферу до заможності, від чого й існує повсюдне ненависництво до підприємця, іншими словами до ділової людини, похрещена нині словом «олігарх», у понятті з нелюдською особою. Потрібно, щоб у Росії було престижно жити багато й бути богатим. І для цього в проекті відродження Всея Русі, розроблена корпоративна система в створенні нового Російського будинку, тому що будинок у якому ми зараз живемо, перебуває в аварійному стані. Треба уразуметь, що від невеликого землетрусу – це ветха будова може стати похоронною могилою для всіх нас. Щоб це не відбулося, росіянам потрібний новий Російський будинок, де стимул цієї новизни й перетворить Росію, як у матеріальній сфері, так і в духовному аспекті. Створенню цього Російського будинку приділяється «Корпорації мільярдерів і мільйонерів», з тим і буде відроджений престиж, жити багато й бути богатим.

Але при цьому людина повинен пам’ятати, що поклоніння «золотому тельцеві» віддаляє від життєвого джерела, а значить від Всевишнього Бога. От тому, треба бути богатим не в ім’я багатства, а в ім’я Життя.

Так що ж являє собою ширма фіктивної позитивності в стилі хрущовського правління?

Це коли при демонстрації мізерного позитива, влади на тлі ілюзії властиво похвалятися, через що й ховається існуючий у всім негатив. Наскільки влада одержима пристрастю, тупцювати навколо мізерної позитивності, настільки низи повсюдно втоптані в трясовину вбогості й безправ’я, під сваволю довлеющей деградації, що за допомогою своєї негативності, породжує виразкову гнилизну усередині суспільних шарів

Негативність необхідно викривати, щоб вона своєю згубністю не в’їлася в життєвий побут, ставши повсякденним для сприйняття, але, це можливо, лише тоді, коли є умови до розвитку в ім’я Життя, а не для того, щоб розвивати сферу показної позитивності. Потрібно зрозуміти, що показуха має місце при відсутності умов, у яких можна розвиватися, а таке положення можливо, якщо над суспільством домінує злочинна влада, погрязшая в злодійстві, у корупції й бюрократії. Показна позитивність – це мнимий ефект, що підносить лише у вигляді засобу про людське око, від повсюдної-існуючої негативності

Pages: 1 2

Збережи - » Хрущевщина . З'явився готовий твір.

Хрущевщина





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.