Хлестаков і хлестаковщина

Образ Івана Олександровича Хлестакова – один із самих характерній і чудових у творчості Н. В.Гоголя, «улюблене дитя його фантазії». У ньому позначилася пристрасть художника до гіперболи, перебільшенням майже гротескним, любов до зображення «багатобічних» характерів. І напрям думок Івана Олександровича типовий для більшості героїв Гоголя; алогічність, незв’язність його мовлень просто приголомшують. І, звичайно, з образом Хлестакова зв’язане деяка «чортовиння», наліт фантастичності. Ну, дійсно, не чи мара: солідний і досвідчений городничий приймає «фитюльку» за «значну особу». Мало того, весь місто слідом за ним у припадку запаморочення несе «ревізорові» данина, благає про захист, намагається «улестити» цього незначного чоловічка

Сюжет комедії одночасно й простий, і геніальний. Особлива, гоголівська риса в ньому – відсутність із боку мнимого ревізора яких-небудь свідомих дій, щоб обдурити чиновників. Він сам попадає в непередбачену ситуацію й поводиться відповідно до неї, не будуючи ніяких далеко, що йдуть планів, пливучи за течією, КОРИСТУЮЧИСЬ «дарунками долі» і тільки.

Якби Хлестаков був шахраєм, глибина задуму зникла б. Головне тут те, що охоплені страхом чиновники самі себе обманюють («самі себе висікли»). Але тоді в ролі ревізора необхідний людина, наділена зовсім особливими властивостями, інакше його щира особа була б з легкістю обчислено. Так ні, помилуйте

Властивості ці – самі звичайні. Ну, наприклад, бажання порисуватися, зіграти роль ледве вище тієї, що людині «призначена». Адже це ж властиво кожному з нас «хоч на мінуту», на думку Гоголя. Феєрична сцена брехні на прийомі в городничего проявляє цю якість героя з небаченої силоміць.

Із що служить, що «тільки переписує», тобто вартого аж унизу «Табелі про ранги», він за кілька мінут виростає майже до «головнокомандуючого», що «усякий день у палац їздить». Хлестаков – геній брехні, він переживає свою зоряну годину. Гомеричний розмах приголомшує присутніх, «тридцять п’ять тисяч кур’єрів» несуться щодуху, щоб розшукати героя, тому як без нього копіювання заборонене © 2005 комусь керувати департаментом. Солдати «роблять рушницею».

Суп у каструльці їде до нього з Парижа. У мгновенье ока, як казковий джин, він будує й валить цілий фантастичний мир – мрію сучасного меркантильного століття, де все виміряється сотнями й тисячами рублів. Мовлення Хлестакова отрывочна, він заговорюється, сп’янений воістину поетичним захватом, але скакає далі щодуху: «Так що справді?

Я такий! Я не подивлюся ні на кого… Я скрізь, скрізь». Але що це? Усе валить теж як у казці: «Як вибіжиш по сходам до себе на четвертий поверх…

» Ні, ні, він уже отямився: «Що ж я брешу, я й забув, що живу в бельетажі». Зараз його час. Він – герой-коханець, що зачаровує матір і дочку одночасно й не замислюється про наслідки, зять городничего. Він – «значна особа», якому смиренно пропонують хабара. І з кожним хабаром Іван Олександрович помітно міняється, входячи в смак

Він уже усвідомив себе в новій ролі, і вона героєві по душі. Якщо в першого відвідувача він соромливо просить у борг, виправдуючись, що «у дорозі издержался», то від Бобчинского й Добчинского відразу вимагає: «Грошей немає у вас?» І зникає Хлестаков особливим чином. Це «фантасмагорична особа», «як брехливий уособлений обман, унеслось разом із тройкою бог звістка куди». Адже це лише міраж, примара, породжена нечистою совістю й страхом міських чиновників. Отже, сам головний герой як особистість не представляє із себе нічого неординарного, тим більше загадкового

Він невеликого розуму, особливої заповзятливості також ні, його подання про життя досить обмежені. Він «створений» навколишніми. А що ж таке хлестаковщина? Це втілення бажання зіграти роль вище тієї, що тобі призначена, втілення порожнечі існування. Незначність, зведена в п-ную ступінь, «виникла до вищого ступеня порожнеча», по дивному вираженню Гоголя

Але, хоча особистість головного героя можна назвати незначної, мені хочеться повторити: прекрасний образ Хлестакова – велике створення Гоголя. У ньому з’єднується непоєднуване: людська заурядность і поетичне натхнення, політ. Це збори багатьох якостей

У ньому й маленькому чиновнику, і великий фантазер, і простодушний чоловічок, натхненно й щасливо бреше. Але це й символічне, узагальнене зображення сучасної російської людини, що, за словами Гоголя, «став весь неправда, уже навіть сам того не зауважуючи».

Збережи - » Хлестаков і хлестаковщина . З'явився готовий твір.

Хлестаков і хлестаковщина





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.