Роль їжі в збереженні здоров’я.
Саме здоров’я нічим не є без його змісту, без діагностики здоров’я, засобів його забезпечення й практики забезпечення здоров’я. До найбільш важливих засобів забезпечення здоров’я відносять і правильне раціональне харчування.
Їжа є одним з найважливіших факторів навколишнього середовища, що робить вплив на стан здоров’я, працездатності, розумового й фізичного розвитку, а також на тривалість життя людини.
Зв’язок харчування й здоров’я була помічена ще в стародавності. Люди бачили, що від неправильного харчування діти погано ростуть і розвиваються, дорослі хворіють, швидко стомлюються, погано працюють і гинуть.
В XVII столітті адмірал англійського флоту Джордж Ансон у боях з іспанською флотилією не втратив жодного солдата, а від спаленілої на кораблях цинги в нього загинуло 800 чоловік з 1000. Відсутність вітамінів у їжі виявилося сильніше й небезпечніше зброї ворогів.
Після того, як на Алеутські острови в 1912 році були завезені рафіновані продукти (цукор, борошно, консерви) , у дітей швидко поширився карієс зубів і вже в 1924 році майже все молоде населення Алеут, що вживали нову завезену їжу, страждало від карієсу (з досліджень E. Nuron) . Історія пестрит подібними випадками. Спостереження показують залежність виникнення виразок, пухлин і інших захворювань ЖКТ і інших систем організму від якості їжі, недостатності в ній вітамінних комплексів. Одночасно із цим можна привести приклади й зворотної залежності, коли з поліпшенням харчування значно знижувалося захворюваність населення.
Основні порушення в харчуванні, спостережувані в різних вікових і професійних групах звичайно однакові. Це, у першу чергу, надлишок у їжі вуглеводів і жирів тваринного походження й дефіцит овочів, фруктів і ягід, а також найбільш страшний наслідок зміни ритму життя-порушення режиму харчування.
Кожне із цих порушень, навіть окремо взяте, може впливати на стан здоров’я людини. Я спробую проаналізувати кожне із цих порушень.
При надлишку вуглеводів, особливо чистих цукрів, фізіологічно в організмі відбувається затримка води, відзначається набряклість і постозность, підвищується витрата вітаміну В1 і як результат-дефіцит В1, ведучий до порушення діяльності ЦНС. В організмі з’являються неокислені продукти, підвищується рівень пировиноградной кислоти, а значить і збільшення ацидозного стану всього організму. Збільшення біосинтезу холестерину зі збільшенням жироутворення (виникає небезпека виникнення атероськлерозу й ожиріння) . Знижуються захисні властивості організму, збільшується ризик захворюваності онкологічними хворобами й цукровим діабетом через порушення функціонування підшлункової залози. Не варто забувати й карієс.
Дослідження в США показали, що збільшення серцево-судинних захворювань збігається із загальним збільшенням споживання цукру. Зараз уже не в кого не викликає сумнів, що споживання великої кількості цукру (особливо білого рафінованого) . При правильній побудові харчування треба прагнути до зменшення споживання білого цукру за рахунок штучних замінників цукру, меду, вареньев, плодово-ягідних культур.
Що стосується надлишку тваринних жирів і дефіциту жирів рослинного походження, то для запобігання цього порушення в харчуванні немає особливих ськладностей. Треба лише довести до населення відомості про необхідність уводити щодня в раціон 20-30 грам рослинних жирів, замість 5-10, тому що крім із раціону харчування рослинні жири, людство позбавляє себе поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) , особливо линолевой і ліноленової, які досить важливі для діяльності серцевого м’яза, кліток печінки мозку й гонад. Вони є будівельним матеріалом клітинних мембран, сполучної тканини, миелина й входять до ськладу нуклеинових кислот. ПНЖК підвищують виведення холестерину з організму й збільшують еластичність посудин. Також, зберігаючи певний необхідний рівень імунної системи, захищає організм від радіації. При недоліку ПНЖК холестерин з’єднуючись із насиченими жирними кислотами відкладається в стінках посудин і як результат - підвищується захворюваність тромбозами й пухлинами можуть з’являтися виразки шлунка.
Дефіцит овочів, фруктів, ягід більше серйозний і важко усунемо. Вивчення харчування й самої їжі, проведене різними авторами в різних країнах миру показало, що споживання овочів залишає бажати кращого.
Значення ж їх величезно. Вони є постачальником вуглеводів, вітамінів і мікроелементів, органічних кислот і пектинових речовин. Овочі й фрукти підвищують апетит і сприяють засвоєнню іншої їжі, виводять токсини, мають бактерицидні властивості, нормалізують діяльність ЦНС, ПНС і ЖКТ, підвищують працездатність людини, мають органолептичні властивості, віддаючи споживаній їжі різний смак. Овочі роблять раціон харчування більше смачним і корисним. Овочі, фрукти і ягоди займають почесне місце в дієтичному й лікувальному харчуванні. Деякі з них підсилюють лактацію, позначаються й на якості грудного молока. По даним інституту харчування АМН у середньому на людину в день необхідно 500-700 грам цих продуктів. При цьому це повинне містити не менш 10-15 найменувань.
Доводитися визнавати, що спроби замінити овочі іншими продуктами й штучними добавками не увінчалися успіхом.
Про сприятливий вплив овочів люди знали ще в далекій давнині. Гіппократ лікував нервові розлади селерою. Засновник фітотерапії Амбродик-Максимович писав в 1785 році, що найкраща їжа приготавливается з рослин. У цей час значення овочів, фруктів і ягідних культур підтверджено науковими даними.
Зменшення в раціонах харчування частки овочів, богатих клітковиною, небайдуже, тому що недолік клітковини є одним з факторів ризику захворювань ЖКТ, цукровим діабетом, атероськлерозом, ИБС. Рівень холестерину в крові прямо залежить від клітковини. І, хоча механізм дії клітковини ще недостатньо вивчений, уже відомо, що метилцелюлоза зв’язує аміак у товстому кишечнику, харчові волокна зв’язують воду, будучи також абсорбентами органічних речовин, підсилюють евакуаторную функцію кишечника, виводять жир і жовчні кислоти.
Але, на жаль, рослини піддаються сезонності виростання, кліматичним умовам середовища, відіграє роль і недооцінку овочів населенням.
Порушення режиму харчування відіграє негативну роль у здоров’я. Воно проявляється в зменшенні кількості прийомів їжі до дня із чотирьох-п’яти до двох, неправильному розподілі добового раціону на окремі прийоми, збільшення вечері до 35-65% замість 20%, збільшення інтервалів між прийомами їжі з 4-5 до 7-8. Забуваються заповіді народної мудрості про харчування: «Укороти вечерю-подовж життя; Розумно є-довго жити» .
За багато років були сформульовані три правила в харчуванні: розмаїтість, помірність і своєчасність. На жаль, приськорення темпу життя сучасної людини, на всіх стадіях життя відкидаються всі ці правила. Взяти б всіх студентів, які в погоні за знаннями геть-чисто йдуть від турботи про своє здоров’я. Винні не тільки вони самі, але й освітня система, саме суспільство, хоча кому буде потрібний хворий новоспечений інженер.
На даному етапі однієї з основних завдань є впровадження в практику наукових основ харчування. Уже з’явилися научно-обоснованние концепції харчування (Л. В. Баранів заснував «Школу раціонального харчування» ) . Не треба забувати й про коректування енергетичної ємності їжі для різних груп населення.
З вищеськазаного можна зробити деякі висновки. Фактор харчування є одним з найважливіших у профілактиці захворювань, збереженні здоров’я й підвищення працездатності. Тому важливо не тільки організувати централізований випуськ живильних добавок і вітамінних комплексів, але й звернути особливу увагу населення на проблеми розумного споживання їжі, використовуючи для цього різні можливості санпросвет роботи.
Способи захисту людини від екстремальних впливів у житло.
Хоча вважається, що наш будинок - наша міцність, і в ньому ми надійно захищені від усяких шкідливих впливів. На жаль, це часто не так. Наприклад, якщо нам довелося народитися в блоковому будинку, то змінити ськлад його стін ми не в змозі.
Практично всі такі будинки в тім або іншому ступені отруєні фенолами. А кожний десятий моськовський будинок страждає від надлишку азбестових конструкцій, азбест же сприяє розвитку онкологічних захворювань.
Виходить, що стіни нашого будинку не стільки захищають нас, ськільки навпаки. Тому вихід може бути один: треба міняти місце проживання. Міняти на цегельний будинок, екологічну якість якого не викликає сумніву, а ще краще на дерев’яний котедж за містом, що було б майже ідеально.
Але раптом з’ясовується, що, навіть оселившись в екологічно сприятливому місці, люди як і раніше продовжують страждати від головного болю й безсоння, легко утомлюються, хворіють на бронхіти. А це сугубо через екологічну неграмотність.
Збережи - » Харчування й здоров’я . З'явився готовий твір.