Характеристика Тетяни Ларіній – Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Ні красою сестри своєї,

Ні свіжістю її рум’яної

Не залучила б вона очей.

Дика, сумна, мовчазна,

Як лань лісова боязка,

Вона в сім’ї своєї рідний

Здавалася дівчинкою чужої.

Вона милуватися не вміла

До батька, ні до матері своєї;

Дитя сама, у юрбі дітей

Грати й стрибати не хотіла

И часто цілий день одна

Сиділа мовчачи у вікна.

Тетяна більше любила ніч, ніж день, любила споглядати на самоті світанок. Як неминучий наслідок відсутність ре-альной життя, воно поринула в життя віртуальну – рано стала читати романи Руссо й Ричардсона про ніжні почуття, бла-го батьки, люди прост і ненав’язливі, не бачили в цьому ні-якої шкоди, тим більше що мати Тетяни сама із задоволенням читала ті ж романи.

У такому стані її застав візит Онєгіна. А. С. Пушкін вели-колепно підкреслює закономірність захоплення Тетяни. Психо-Фізіологічно вона дозріла для любові, і «чекала… кого-небудь», знемагаючи від млості й туги. Сільські вдачі були прості – виявилося досить одного візиту Онєгіна, щоб пішли слухи про його сва-товстве до Тетяни. Молоду дівчину такі слухи розбурхали, і вона захопилася людиною, якого бачила один тільки раз і кото-рый навряд чи сказав їй за час відвідування хоч одне слово.

У надуманості й штучності переживань Тетяну можна зрівняти з Ленским, тільки Ленский був экстравертом, тобто людиною дії, а Тетяна – інтровертом, переживаю-щим усе в собі й не вихлюпує свій внутрішній мир на^-рудію. А. С. Пушкін з дивною точністю описує пері-живания закоханої дівчини:

Туга любові Тетяну жене,

И в сад іде вона сумувати,

И раптом недвижні очі хилить,

И лінь їй далі ступити.

Приподнялася груди, ланіти

Миттєвим полум’ям покриті,

Дыханье завмерло у вустах,

И в слуху шум, і блиск в очах…

Однак почуття, що знайшли зачіпку в зовнішньому світі, захле-стнули Тетяну з такою силою, що вона не змогла їх тримати в се-бі. Вони зажили своїм власним життям. Онєгін завзято не з’являвся. Потрібна була їжа для продовження напружених пе-реживаний. Поїхати до Онєгіна самої було за правилами того часу немислимо, залишалося написати лист, що теж, у загальному-те, було негожим, але що більш можна було зберегти в таємниці. І Тетяна пише Онєгіну свій знаменитий лист. Правда, пише, за словами поета, французькою мовою ( росіянин-де погано знала).Виявилося, що в душі молодий, зовсім неосвіченої дівчини, живе разюча шляхетність і стругаючи чистота помислів. Її самітність уберегла її від поверхневих суж-дений і суєтних думок, вона віддається новому почуттю повно-стью й з нечуваною сміливістю пропонує свою любов.

Відповідь Онєгіна її отяжелил і обескуражил, але не настільки, щоб перестати про нього думати:

Любові божевільні страданья

Не перестали хвилювати

Младой душі, суму жадібної;

Ні, пущі пристрастю безвідрадної

Тетяна бідна горить…

До тої пори, поки Онєгін є для неї загадкою, вона належить своєму сліпому почуттю. Але спрага зрозуміти, а зна-чит пізнати предмет своєї любові, стрімко розів’є її. Ще одна разюча знахідка А. С. Пушкіна – сон Татья-Ны, у якому за нею женеться ведмідь і приносить у будинок, де Ев-Геній має зверхність над усілякою поганню. У психології давши-але відомо, що такі сни – психологічна ініціація, тобто повне розгортання жіночого початку в дівчині, після якого вона готова інстинктивно робити дії, зв’язаний-ные із продовженням роду. Це своєрідне підключення до за-критою до того базі даних, психологічно перетворюючу дівчину в жінку. Як натура винятково чуйна, не за-тененная зовнішніми образами, Тетяна передчуває смерть Ленского, а зв’язок Онєгіна з нечистою силою символізує ис-пытания її душі, що дозріває.

Коли Онєгін виїхав, вона випадково набрела на його будинок і стала часто туди приходити, намагаючись осягнути внутрішній мир чоло-століття, якого зовсім не розуміла. Звикла працювати із книгами, вона незабаром зрозуміла його душу, і в Москву їхала вже дос-таточно звільнена від сліпої пристрасті.

Вона як і раніше не цікавилася світлом, усілякі плітки, расшаркиванья й багатозначні погляди були їй далекі, але, що звикла до слухняності, вона їздила з матір’ю по обідах і балам і зрештою сподобалася одному генералові. Їй було однаково, за кого неї віддадуть заміж, тому що невдача першої любові при її цілісності характеру перекреслила для неї можливість нового захоплення.

Вона не скорилася світла, тому що ніколи не була у своїх почуттях залежна від нього. Навпроти, найглибша внутрішня шляхетність зробила її дамою у вищому значенні цього слова, і мимоволі все це відчули. Її отстраненность і при цьому бездоганне виконання ролі ввічливої господарки тягли до неї й зупиняли. Своєю щиросердечною чистотою й прямотою вона затьмарила всіх красунь Петербурга, тому що щиросердечна краса завжди сіяє яскравіше.

Вона зрозуміла мотиви Онєгіна, пропустила через себе. Влюб-Ленность її пішла, чистий спогад про першу любов ост-лось. Саме це вона має на увазі, коли говорить Євгенію:

Я вас люблю (до чого лукавити?),

Але я іншому віддана;

Я буду століття йому вірна.

Тепер єдине, у чому вона може виразити себе в жиз-ні, – це виховання дітей

Збережи - » Характеристика Тетяни Ларіній – Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . З'явився готовий твір.

Характеристика Тетяни Ларіній – Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.