Впровадження реактивних літаків

В 1956 році після ретельної підготовки виробництва колектив АРБ № 402 почав ремонтувати вертольоти Мі-4, а також їхні двигуни АШ-82У и редуктори Р-5. Була налагоджена потокова лінія ремонту двигунів АШ-82Т, розроблена нове оснащення, що забезпечило максимальні зручності в роботі. Через два роки тут став вироблятися капітальний ремонт літаків Мул-18, агрегатів і двигунів, для чого треба було змонтувати понад сто комплектів спеціального устаткування. Трохи пізніше був налагоджений ремонт вертольотів Мі-6. Незважаючи на те, що колективу довелося вирішувати чимало складних проблем, по-новому оснащувати виробництво, він із честю впорався з поставленим завданням, впровадивши в короткий строк у виробництво більше 80 різних стендів і іспитових установок, більше 600 пристроїв і пристосувань для ремонту двигунів. Перехід до ремонту цієї техніки зажадав від колективу підприємства створення зовсім нових технологічних процесів і виробничих ділянок. Понад 1500 стендів, пристосувань і інструментів було виготовлено своїми силами

У зв’язку з переходом на ремонт нової техніки авіаремонтні бази № 400,402 і 412 звільнялися від ремонту літаків і вертольотів з поршневими двигунами. Продуктивність праці на авіаремонтних підприємствах ЦПФ в 1960 році зросла в порівнянні з 1959 роком на 13 відсотків

Впровадження реактивних літаків забезпечило різке – у три-чотири рази – скорочення часу перебування пасажирів у шляхи, доставки пошти й вантажів. Швидкісна доставка літаками народногосподарських вантажів сприяла більше швидкому уведенню в лад багатьох важливих промислових об’єктів, усуненню перебоїв у діяльності підприємств

Завдяки більшим перевагам літаків з газотурбінними двигунами перед поршневими у швидкості й економічності питома вага перевезень на них щорічно збільшувався

Співвідношення обсягів перевезень на літаках з газотурбінними й поршневими двигунами (у відсотках)

Роки Загальний обсяг перевезень на літаках

з газотурбінними двигунами з поршневими двигунами

1956 0,5 99,5

1957 5,5 94,5

1958 17,4 82,6

1959 32,2 67,8

1960 41,9 58,1

Зросла питома вага повітряного транспорту в загальному пасажирообороті в міжнародному сполученні: якщо в 1950 році він становив усього 1,6 відсотка, то в 1960 році збільшився до 7,4 відсотки

Експлуатація багатомісних реактивних літаків диктувала необхідність зміни технології організації перевезень. У зв’язку із цим в аеропортах стали впроваджуватися самохідні трапи й візки для багажу, автомашини з піднімальним кузовом для завантаження літаків. В аеропортах, де приймалися реактивні літаки, створювалися групи механізації, у які входили інженери й техніки по експлуатації й ремонту засобів механізації, а в складі служби перевезень – групи по центруванню, диспетчери якого становили центрувальні графіки літаків і контролювали їх завантаження

У багатьох містах країни відкривалися агентства Аерофлоту, збільшувалася кількість кас, уводилися додаткові рейси й на курортних лініях. Впровадження в експлуатацію напівавтоматичної системи сортування багажу пасажирів по напрямках значно збільшило пропускну здатність аеровокзалів. Проведені заходи підвищили культуру обслуговування пасажирів в аеропортах Москви, Ленінграда, Баку, Києва, Ростову-на^-Дону, Мінська, Адлера, Сімферополя, Донецька, Мінеральних Вод, Харкова, Актюбінська

У жовтні 1959 року Рада Міністрів СРСР прийняв постанову «Про заходи щодо поліпшення організації перевезень вантажів повітряним транспортом» . У постанові передбачалося будівництво в ряді аеропортів вантажних складів, холодильників, а в республіканських, крайових, обласних і курортних центрах – виділення приміщень для розширення й організації міських агентств Аерофлоту. Держплану СРСР за участю Міністерства фінансів СРСР і ГУГВФ поручалося переглянути (убік зниження) систему тарифів на перевезення повітряним транспортом пасажирів, багажу, вантажів і пошти. Намечалось значне збільшення перевезень літаками ранніх овочів і фруктів у Москву, Ленінград і інші великі промислові центри країни. Реалізація цієї постанови сприяла більше повному задоволенню потреб країни в повітряні перевезеннях

У зв’язку зі збільшенням авіаперевезень була створена служба бортпровідників, розроблена технологія обслуговування пасажирів у польоті з організацією харчування на борті швидкісних багатомісних літаків. До числа заходів, що сприяли підвищенню культури обслуговування, ставилося також створене в березні 1960 року при ГУГВФ Рекламно-інформаційного бюро (Рекламбюро) Аерофлоту, основною завданням якого було широке рекламування послуг цивільної авіації СРСР серед населення нашої країни й закордонних держав, пропаганда її успіхів і досягнень у комуністичному будівництві

В 1960 році 65,9 відсотка від загального обсягу перевезень становили перевезення пасажирів; росли, однак, і обсяги вантажних і поштових перевезень. В 1960 році було перевезено 545,8 тис. т вантажів і 150,7 тис. т пошти. У роки шостої п’ятирічки значна частина авіаперевезень виконувалася в інтересах північно-східних районів, що розвиваються, країни. Тільки за перші три роки п’ятирічки обсяг перевезень вантажів там збільшився по нальоті тонно-кілометрів – в 2,1 рази, по відправленнях пасажирів – в 1,8, пошти – в 1,9 і вантажів – в 8,7 разу

Швидкість і висока вантажопідйомність літаків з газотурбінними двигунами забезпечили значний ріст продуктивності польотів. Так, на літаках Ту-104 вона склала 7000 ткм/год, а на літаках Мул-18 6000 ткм/год, у той час як на літаках Мул-12 і Мул-14 – 900 ткм/ч. Продуктивність праці на повітряному транспорті в 1960 році в порівнянні з 1951 роком зросла в 2,3 рази при росту обсягу перевезень за той же період в 5,2 рази. З метою підвищення регулярності польотів наказом начальника ГУГВФ уводилася в дію «Інструкція з визначення й обліку регулярності руху літаків на повітряних трасах СРСР» . У цьому документі підкреслювалося, що регулярність руху літаків на повітряних трасах СРСР є важливим показником роботи ЦПФ і що від її стану залежать безпека польотів і культура обслуговування пасажирів

Проводилися роботи й по вдосконалюванню організації праці літного складу, підвищенню безпеки польотів. Так, у травні 1956 року були уведені в дію контрольні карти обов’язкових перевірок для екіпажів літаків Мул-14, Мул-12 і Чи-2 перед вильотом і посадкою, а з листопада аналогічні карти стали застосовуватися й екіпажами літаків Ту-104. Брали активну участь у контролі за випуском і прийомом літаків суспільні інспектори провідних служб аеропортів

Прискорений розвиток цивільної авіації в роки шостої п’ятирічки характеризувалося ростом обсягів робіт, надходженням нової авиатехники, удосконалюванням структури керування виробництвом. В 1960 році Аерофлоту була підпорядкована Полярна авіація Главсевморпути Міністерства морського флоту СРСР. Це забезпечувало централізоване керівництво нею, установлення єдиних норм, регламентів, вимог до літного й технічного складу, усувало паралелізм у роботі, сприяло більше ефективному використанню літакового парку й підвищенню безпеки польотів, створювало умови для кращого обслуговування народного господарства й населення Крайньої Півночі. У результаті реорганізації Середньоазіатського територіального керування були створені Узбецькі й Туркменське територіальні керування, Киргизька й Таджицька окремі авіагрупи. Молдавський окремий авіазагін в 1957 році був перетворений в окрему авіагрупу. У тому ж році з Північного територіального керування виділилася Естонська окрема авіагрупа, а Новосибірська окрема авіагрупа й Керування повітряної магістралі « Москва-Іркутськ» об’єдналися в Західно-Сибірське територіальне керування. У квітні 1960 року Московська окрема авіагрупа спецприменения була перетворена в Московське територіальне управління авіації спецприменения й місцевих повітряних ліній

Pages: 1 2

Збережи - » Впровадження реактивних літаків . З'явився готовий твір.

Впровадження реактивних літаків





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.