Вивчення міжособистісних відносин у колективі й діагностика нестатутного поводження

Безліч проблем існує сьогодні в нашій країні й у Збройних Силах. Деякі з армійських проблем можливо вирішити тільки на Державному рівні, інші на рівні Міністерства Оборони, треті можливо вирішити силами командирів і особового складу. Проблема нестатутних взаємин ставиться до того типу, які повинні зважуватися на всіх згаданих рівнях

Падіння моральних підвалин останнім часом посилене політичною й економічною кризою, вилилося ростом злочинності, захлиснуло хвилею аморальності, бездуховності й нігілізму. Особливо ранима в цих умовах молодь. Ця хвороба, що вразила все наше суспільство й знайшло собі місце в армії, в екстремальних умовах військової служби, виразилася в нестатутних взаєминах між військовослужбовцями. Сюди можна віднести непокора, зловживання владою, образа, насильство, так звані “дедовщину”, обмеження прав і достоїнства окремих національностей і інші негативні явища у взаєминах у військові колективах

чиМожна уникнути їх? Якщо ні, то хоча б звести до мінімуму

Що може зробити кожний командир для твердження в солдатській казармі нормальних людських відносин? На ці й деякі інші питання я спробував відповісти виходячи з досвіду своєї служби, на підставі спостережень і висновків, зроблених після вивчення численної літератури по даному питанню

Рішення проблеми, як мені бачиться, можна умовно розділити на два напрямки. По-перше: вивчення особистості воїна, міжособистісних відносин у військових колективах, діагностика нестатутного поводження військовослужбовців. По-друге: робота із профілактики й попередження нестатутних взаємин, реагування на випадки їхнього прояву й усунення їх наслідків

I. ВИВЧЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНИХ ВІДНОСИН У КОЛЕКТИВІ Й ДІАГНОСТИКА НЕСТАТУТНОГО ПОВОДЖЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Метою діагностики нестатутного поводження є профілактика, обмеження, попередження моральних і фізичних образ особистості військовослужбовця, в інтересах створення здорової моральної атмосфери у військові колективах

Одне з найбільших оман при судженнях про людину в тім, що ми називаємо, визначаємо людини розумним, дурним, добрим, злим, сильним, слабким, а людина є все… Л. Н. Толстой Індивідуальність воїна, її естественнонаучние основи, соціальна природа й прояви в повсякденному житті – предмет особливого інтересу для кожного командира. Соціальні якості людини виявляються в його особистості, що зв’язує воєдино різні психічні процеси індивіда й повідомляє його поводженню необхідну послідовність і стійкість

Поводження людини, аж до найпростішого, найближчого вчинку народжується з потреб. Відбиття мозком якої-небудь актуальної потреби й імовірності її задоволення є емоцією. Низька ймовірність реалізації потреби веде до виникнення негативних емоцій. Зростання ймовірності в порівнянні з раніше, що був прогнозом, задоволення породжує позитивні емоції

Таким чином, потреби представляють основу й рушійну силу людського поводження, його спонукання й ціль. Для командира це положення означає: аналіз індивідуальності підлеглого починається із з’ясування його соціальних потреб. При цьому особлива перевага – 6 варто віддавати потреби самоствердження особистості, тому що вона є стрижнем, навколо якого будується людське поводження

Оскільки емоції мають певний потенціал впливу на конкретний вибір в ієрархії потреб, то відкривається можливість цілеспрямованого впливу на сферу потреб, насамперед на ті, які являють найбільшу цінність як для формування особистості воїна, так і для розвитку, зімкнення колективу. Однак необхідно мати на увазі, що потреби не можна не знищити, не насадити

Як тільки офіцер стає на чолі військового підрозділу виникає надзвичайно складне питання: як різну, минулу свою життєву школу людей, що мають неоднакову підготовку, що відрізняються характером, темпераментом, фізичним розвитком, об’єднати в боєздатний колектив. Це завдання з багатьма невідомими. Одна з них профілактика, попередження нестатутного поводження

Діагностика в цьому випадку розглядається як здатність командира розпізнавати передумови до нестатутних взаємин, виявляти причини їхнього виникнення й живучості, прогнозувати тенденції в поводженні військовослужбовців, запобігати фізичні образи, знущання й знущання. Офіцер, діагностуючи взаємини, опирається на глибокі знання індивідуальних особливостей підлеглих, використовує рекомендації педагогіки, психології, ураховує свій службовий досвід, практику командирів, начальників, соціологів, психологів, юристів

При вивченні індивідуальних особливостей молодих воїнів важливо виявити їхні соціальні потреби. Сюди ставиться потреба військовослужбовця у визнанні його як особистості, потреба займати певний статус в офіційній структурі підрозділу й у неофіційних мікроформуваннях. Такі потреби життєво важливі для кожного воїна, а тим більше молодого

Робота з молодими воїнами свідчить про те, що для них з першого дня служби важливо знати, яким масштабом вони будуть “вимірятися” у цьому колективі

Перше спілкування з молодим воїном завжди памятно для нього. Командирові важливо пам’ятати, що він блискавично аналізує інформацію командира в ході бесіди з погляду впливу на почуття власного достоїнства: ущемляється воно або підтримується. По яким із цих двох каналів піде інформація, залежить надалі поводження військовослужбовця. обмеження почуття достоїнства підштовхне воїна на пошук захисника. Найчастіше таким тимчасовим заспокоювачем є старослужащий.

Він, посилаючись на свій гіркий досвід, радить не звертатися у важку мінуту за допомогою до офіцерів, а шукати захист у найбільше “авторитетних” “дідів”.

В інтересах діагностики поводження військовослужбовців застосовуються методи: спостереження, бесіди, аналізу документів, соціологічного опитування, соціометрію й др.

Спостереження – цілеспрямоване сприйняття поведінкових характеристик військовослужбовця, обумовлене завданням виявлення схильності до нестатутних взаємин

Цей метод припускає реєстрацію, фіксацію особливостей поводження військовослужбовця в ході спілкування, ділової взаємодії з товаришами на заняттях по бойовій і гуманітарній підготовці, особливо в нестандартних ситуаціях, неофіційній обстановці. Керуватися при спостереженні необхідно наступними критеріями: характер взаємодії, рівень взаєморозуміння, наявність схвалень і докорів, готовність до взаємодопомоги або недоброзичливість

Воно повинне бути планомірним, систематичним і цілеспрямованим

Таке спостереження дозволяє побачити й зафіксувати зміни, динаміку розвитку поведінкових характеристик, допомагає вивчити сховані на перший погляд процеси через прямий контакт із воїном у різних службові й позаслужбових ситуаціях

В інтересах діагностики нестатутного поводження командир підрозділу становить програму спостереження. Вона включає: підбор, розміщення, інструктування офіцерів, молодших командирів, активізацію впливів (індивідуальних і суспільних) на військовослужбовця, схильного до антиуставних проявів

Відому роль у виявленні деформацій у взаєминах воїнів у взаєминах може грати бесіда. Першу бесіду із солдатом командир повинен прагнути провести якомога раніше, у перший же день прибуття воїна в підрозділ. З метою вивчення особистості прибула, така бесіда дасть найкращий результат. Підсумок бесіди записується в робочий зошит, а надалі при систематичному їхньому проведенні результати рівняються, робляться висновки, а можливо й прогнози

Однак можливості бесіди обмежені. Острах “викриття” розмови, що відбулося, з офіцером спонукує деяких солдатів до приховання негативних явищ і фактів. Крім того, побоюючись одержати ярлик “інформатора”, “донощика” і бути відкинутим, груповий людина, як правило, поводиться в бесіді нещиро.

Аналіз документів дозволяє на основі зафіксованої інформації зробити припущення про схильність деяких військовослужбовців до поводження, що відхиляється, у спілкуванні з товаришами. У сукупності з методами спостереження, бесіди й інших методів виявлення схильності до нестатутних дій він дає позитивні результати

Pages: 1 2

Збережи - » Вивчення міжособистісних відносин у колективі й діагностика нестатутного поводження . З'явився готовий твір.

Вивчення міжособистісних відносин у колективі й діагностика нестатутного поводження





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.