Борис Пастернак - людин складної долі. Маючи неабиякий талант, він не був зрозумілий і прийнятий своєю країною. Борис Пастернак не зник у сталінських таборах, не загинув на війні, він просто був виключений разом з Ганною Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 Ахматової зі сполучника письменників. В А. Галича є пісня, присвячена Б. Пастернаку, у якій звучать такі рядки: Як пишаємося ми, сучасники, Що він умер у своїй постелі. Лише наприкінці вісімдесятих років у Росії згадали про цьому талантливейшем людині. Адже «рукопису не горять».

Його вірші чудесні й легкі, як шелест осінніх листів, пухнатий сніг, що сковзає по склу… Незвичайні метафори, епітети, порівняння створюють у читацькому серці неповторні пастернаковские образи. У цьому й полягає, на мою думку, теперішній талант. Любовна лірика займає велике місце у творчості Б. Пастернаку. Напевно, немає жодного людини на землі, який би ніколи не випробовував этого почуття

Вірш «Любити інших - важкий хрест…» написано поетом в 1931 році. Усього три строфи, а яким глибоким почуттям вони наповнені! Незвичайний стиль поета вражає читача з перших рядків. Тільки теперішній майстер слова міг би об’єднати в одне речення часом, що сполучаться не слова, і створити чудові образи: Любити інших - важкий хрест, А ти прекрасна без звивин, И принадності твоєї секрет Розгадці життя рівносильний

Уже в перших рядках ми зустрінемо антитезу: «Любити інших - важкий хрест». Хіба теперішнє почуття може бути порівнянне з таким епітетом? Але оборотний увага на займенник «інших». Це любов до інших жінок для ліричного героя вірша «важкий хрест».

А образ тої коханої, який присвячений вірш, для поета - божественний ідеал, нерозгадана таємниця. Адже вона «прекрасна без звивин». Говорячи про улюблений, Пастернак використовує займенник «ти». Так називають лише близької людини. У чому ж її привабливість? І принадності твоєї секрет Розгадці життя рівносильний

Для Пастернаку близька людина загадка, що він повинен розгадати. У наступному чотиривірші весняне пробудження природи перегукується із внутрішнім станом, духовним миром ліричного героя: Весною чутний шерех снів И шелест новин і істин… Особливу роль у цих рядках грає алітерація. Повторення шиплячого «ш» і сполучення приголосних «ст» допомагають читачеві реально представити цю незвичайну картину

Оборотний увага на метафори: «шерех снів» це мрії закоханого серця ліричного героя, «шелест новин і істин» те, що оточує його в реальному світі. І скрізь поруч із ліричним героєм виникає образ улюбленої: Ти із сім’ї таких основ, Твій зміст, як повітря, безкорисливий. Не чи правда, незвичайне порівняння: «зміст» для ліричного героя - це саме існування поруч із ним улюбленої, її образ «легкий, як повітря», і «безкорисливий», тобто добрий, незаздрий. Такий ідеал жінки для поета. У третьому чотиривірші настрій міняється: Легко прокинутися й прозріти, Словесне сміття й серця вытрясть И жити, не засмічуючись надалі, Все це - не більша хитрість

Алітерація (повторення приголосного «р») змушує звучати ці рядки більш напружено, нервово. Романтик стає реалістом, своє божевільне почуття він метафорично називає «словесне сміття» і мріє від нього позбутися, «із серця вытрясть». Але чи не так це насправді? Адже не зрячи тут двічі використана частка «не». За орфографічним правилом не із прикметником пишеться разом, а Пастернак відокремлює негативну частку від слова

И я думаю, що внутрішній зміст цих рядків протилежний їхньому зовнішньому оформленню. Ліричної герой вірша не може не страждати, хоча й намагається це зробити. Розмір вірша, чотиристопний ямб, надає йому особливу музикальність, а фонетичне оформлення вірша допомагає зрозуміти стан душі ліричного героя. Незвичайні метафори й порівняння, змішання в них живих і неживих предметів реального миру роблять стиль Б. Пастернаку несхожим на інші поетів

Цей майстер слова ставить перед собою завдання: передати у віршах дійсність свого щиросердечного стану, настрою. І я думаю, йому вдалося це зробити навіть у такому невеликому добутку. І тому мені дуже подобаються вірші Б. Пастернаку, і я вважаю його одним з талантливейших поетів двадцятого століття