Обумовлена спадковістю молочна або м’ясна продуктивність великої рогатої худоби може досить повно виявитися тільки при сприятливих факторах зовнішнього середовища, з яких провідне значення мають умови вирощування й використання тварин. Устьановлено, що молодий організм має велику пластичність. Ефективний і спрямований вплив годівлею й змістом на формування продуктивних і інших якостей худоби ґрунтується на закономірностях розвитку тварини в ембріональний і постембриональний періоди

В утробному розвитку виділяють наступні основні періоди: зародковий, предплодний і плодовий. У зародковий період, що у великої рогатої худоби триває 34 дня, протікають процеси дифференцировки тканин, що супроводжуються закладкою основних систем і органів. У цей період зародок посилено росте, маса його збільшується приблизно в 600 разів. У предплодний період відбувається подальший інтенсивний розвиток тканин, органів і систем. Цей період завершується утворенням раннього плода, що по анатомічній будові подібна з організмом новонародженого теляти. До кінця періоду маса зародка досягає 8-8- 15 г . Тривалість періоду у великої рогатої худоби становить 26 днів. У плодовий період, що триває з 61-го дня життя ембріона до моменту народження тварини, відбуваються процеси якісного перетворення організму, спрямовані на забезпечення його життєздатності у внеутробной життя, при цьому збільшується абсоллютная маса тіла. Особливо швидко зростає маса тіла в останні два місяці ембріонального життя: у цей час добові приріст становить 300- 400 р.

Постембриональное розвиток великої рогатої худоби розділяють на наступні періоди: новорожденность, молочний період, період інтенсивного зростання й полового дозрівання, період інтенсивного формування продуктивності, зрілість і розквіт функціональної діяльності, і старіння

Новонароджене теля пристосовується до умов життя поза материнським організмом протягом 7-10 днів. У цей час особливо важливо відгородити теляти від захворювань і сприяти розвитку захисних функцій організму. Велике значення має згодовування теляті незабаром після отелення молозива. Це збагачує його організм імунними білками, вітаміном А, підвищує опірність до захворювань органів травлення, сприяє нормальному обміну речовин і активізації його процесу

У молочний період основною їжею теляти служить молоко, що поступово заміняють рослинними кормами в міру розвитку органів травлення. Молочний період триває 2-6 місяців. У період інтенсивного зростання молодняк дає високі прирости при годівлі його рослинними кормами й до кінця його, приблизно у віці 10-12 місяців досягає полового дозрівання

Період інтенсивного формування продуктивності починається з моменту настання полової зрілості й закінчується першим отеленням у ялівок і використанням биків для племінних цілей. Протягом цього часу в молодняку інтенсивно розвиваються полові органи й відтворна здатність. У телиць підсилюється ріст молочної залози

У період розквіту функціональної діяльності продуктивні якості тварин досягають найвищого розвитку, що в корів проявляється в підвищенні молочної продуктивності в сполученні з гарною відтворною здатністю, у биків - в активній відтворній функції. У корів цей період починається з першого отелення й закінчується вв віці 7-8 отелень, у биків-виробників - з 1.5-2 до 8-10 років. У цей час процеси обміну речовин в організмах протікають інтенсивно, і тварини активно реагують на зміну умов годівлі й змісти

У період старіння організму інтенсивність обміну речовин постепено знижується й продуктивність тварин зменшується

Установлене, що розвиток різних тканин і органів в організмі відбувається нерівномірно. В ембріональний період найбільше інтенсивно росте кісткова тканина, у постембриональний період темпи її росту знижуються. До моменту народження у великої рогатої худоби периферичний кістяк розвинений відносно більше. У постембриональний період більш інтенсивно росте осьовий кістяк. Закономірності росту кістяка обумовлюють зміни статури тварин з віком. М’язова тканина найбільше активно росте в перші 12-14 місяців життя. Потім інтенсивність росту й абсолютні прирости м’язової тканини знижуються. Жирова тканина починає відкладатися в організмі в більше пізньому віці

Значно змінюється з віком тварин напрямок обміну речовин. Молодий організм має високу здатність до синтезу білкових речовин. З віком ця здатність знижується у зв’язку зі зміною структури білкових речовин. У молодих тварин в організмі в складі білків переважають нуклеопротеиди, які відіграють важливу роль у білковому синтезі. З віком в організмі накопичуються спеціалізовані функціональні білки з низькою здатністю до самовідновлення. Питома маса нуклеопротеидов знижується з одночасним зменшенням у них частки нуклеинових кислот

При гарній годівлі в молодняку молочних і молочно-м’ясних порід до 18-місячного віку утвориться в тілі більше білкових речовин, чим жирів. Відкладення білка й жиру в тілі молодняку у великому ступені залежить від рівня годівлі й змісту. При зниженому рівні годівлі, коли добові прирости становлять 250- 300 р., співвідношення білка й жиру з віком мало змінюється. І навпаки, якщо молодняк годують рясно, у тілі відкладається багато жиру вже в молодому віці, що несприятливо впливає на формування молочної продуктивності тварин і їхню відтворну функцію. У цьому зв’язку, рясна годівля ремонтних телиць небажано.

Установлено, що молодняк має здатність компенсувати тимчасову затримку росту в наступний віковий період при поліпшенні годівлі й змісту. Здатність до компенсації пояснюється тим, що в організмі після деякої затримки росту створюються умови для більше інтенсивного синтезу речовин. Компенсація тимчасових затримок росту випливає з основних закономірностей індивідуального розвитку тварин, і обумовлена генетичними факторами, що контролюють реалізацію в онтогенезі при різних умовах зовнішнього середовища запрограмованого спадковістю розвитку окремих ознак і всього організму вцелом.

При вирощуванні телиць молочних і молочно-м’ясних порід добові прирости їх у перші 2-3 місяці життя можуть становити 500- 600 р. У наступному віці при гарній годівлі тимчасове відставання росту й формування молочної продуктивності може бути досить повно скомпенсовано. Таке вирощування телиць весняного отелення застосовують у господарствах, де в стійлової період їх містять на грубих і соковитих кормах, а влітку - на пасовищах. Гарні результати одержують при вирощуванні телиць до 10-12 місяців (до початку полового дозрівання) на помірному рівні годівлі, а після цього - на підвищеному

Рівень годівлі й план росту тварин визначають із урахуванням особливостей породи, пола й призначення тварин. При вирощуванні телиць не рекомендується допускати як дуже низьких приростов протягом тривалого періоду, так і дуже високих. При вирощуванні племінних бичків прирости повинні бути високими як у молочний так і в послемолочний періоди. Це дозволяє використовувати тварин для племінних цілей у більше ранньому віці

Формування високої м’ясної продуктивності й скоростиглості в молодняку, вирощуваного на м’ясо, досягається при рясній годівлі, тому що тільки в цьому випадку спостерігається інтенсивне зростання мускулатури й нагромадження жиру в туші. Поряд з рівнем, на розвиток молодняку великої рогатої худоби істотно впливає тип годівлі (відношення окремих видів кормів до загальної поживності раціону). Якщо привчати теляти до поїдання рослинних кормів з раннього віку, це сприяє більше швидкому розвитку в них органів травлення й здатності добре переварювати корм

Істотний вплив на формування продуктивності великої рогатої худоби мають умови змісту молодняку. З них зоогигиенические фактори - температура, освітленість приміщення, вологість повітря і його газовий склад, а також активний моціон безпосередньо впливають на розвиток і функції органів, залоз внутрішньої секреції й тканин, у значній мірі обумовлюючи інтенсивність і напрямок обміну речовин

Pages: 1 2 3