ВІЛЬНОЛЮБНА ЛІРИКА А. С. ПУШКІНА

ВІЛЬНОЛЮБНА ЛІРИКА А. С. ПУШКІНА Пушкін ставив на перше місце серед своїх заслуг прославляння волі. Воля залишиться темою його творчості на все життя. Воля для Пушкіна – це насамперед особиста воля й незалежність. Це воля вибору професії, занять, воля від різного роду забобонів. Це й воля думки: у відношенні до мистецтва, до релігійних переконань, до взаємин з людьми. Поет завжди відстоював волю творчості. Він не міг писати на догоду. В “Пісні про віщого Олега” Пушкін говорить про незалежність і правдивість справжньої поезії. Волхви не бояться усі права захищені 2001-2005 могутніх владик, А князівський дарунок їм не потрібний; Правдивий і вільний їхня віща мова И с волею небесною дружний. Пушкіна мріяв про звільнення Росії від гніта самодержавства й кріпосного права, всі жахи якого він показав у вірші “Село”: Тут барство дике, без почуття, без закону Привласнило собі насильницькою лозою И праця, і власність, і час хлібороба. Склонясь на далекий плуг, покорствуя бичам, Тут рабство худе тягнеться по браздам Невблаганного власника. Тут тяжкий ярем до труни всі тягнуть. Вірш закінчується закликом до царя знищити рабство й дати російському народу волю й освіту: Побачу ль, про друзі! народ непригноблений И Рабство, занепале по манію пануючи, И над батьківщиною Волі освіченої чи Зійде нарешті прекрасна зоря? Поет вірить, що мрії його збудуться. Про це свідчать рядки з вірша “До Чаадаєва”: Товариш, вір: зійде вона, Зірка чарівного щастя, Росія вспрянет від сну, И на уламках самовластья Напишуть наші імена! Поет міркує про шляхи й засоби досягнення волі: революційним шляхом, ценою крові або яким-небудь іншої? Революційні погляди формувалися в поета під впливом близьких друзів: Чаадаєва, Давидова, Раєвського, Пестеля. У Пушкіна багато віршів, у яких він розповідає про рух декабристів і їхній долі, а також про свою участь у цьому русі. У вірші “У Сибір” він виражає надію на швидке звільнення своїх друзів-декабристів, говорить їм, що не даремно були їхнього діяння, що їхня робота зіграє свою роль у звільненні народу: Зберігаєте горде терпенье, Не пропаде ваша скорботна праця И дум високе стремленье. Окови тяжкі впадуть, Темниці зваляться – і воля Вас прийме радісно у входу, И брати меч вам віддадуть. А у вірші “Арион” Пушкін заявляє, що після розгрому декабристів (“раптом лоно хвиль приял з нальоту вихорь шумний. Вигин і кормщик і плавець!”) і порятунку самого поета він не відрікся від своїх переконань: Я гімни колишні співаю… Він уважав, що влада самодержавства – влада фатальною, засудженою долею. Поет мріє про освічену монархію. У вірші “Станси” він пропонує цареві целую програму дій: піклуватися про освіту народу, захищати науці, поважати й любити свою країну й постійно трудитися для її блага. Миколі він ставить за приклад Петра: Але правдою він залучив серця, Але вдачі приборкав наукою, Самодержавною рукою Він сміло сіяв просвещенье, Не нехтував країни рідної: Він знав її предназначенье. Пушкіна говорить, що воля, “вільність” можливі й у монархічній державі, якщо й цар, і народ строго дотримують законів. Порушення законів народом спричиняє рабство, порушення законів царем – загрожує тиранові загибеллю. Владики! вам вінець і трон Дає Закон – а не природа; Коштуєте вище ви народу, Але вічний вище вас закон. І днесь учитеся, про царі: Ні наказанья, ні нагороди, Ні дах темниць, ні вівтарі Не вірні для вас огорожі. Схилитеся першим розділом Під покров надійну Закону, И стануть вічною вартою трону Народів вільність і спокій. У вірші “Анчар” поет показує дисгармонію людського суспільства, де одна людина має необмежену владу над іншими, на тлі гармонії природи. Поет говорить, що тиранія згубна, небезпечна й для сусідніх країн: А цар тим отрутою наситив Свої послушливые стріли И с ними загибель розіслав До сусідів у далекі межі. У вірші “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” Пушкін як би підбиває підсумок своїй творчості. Він заслужив право на безсмертя й любов народу тим, що поезія його піднімає в людях все найкраще, що є в їхньому душі, і тим, що він “восславил волю” і не переставав спонукувати Миколу I зробити “милість занепалим”, повернути засланих декабристів. І довго буду тим люб’язний я народу, Що почуття добрі я лірою будив, Що в моє жорстоке століття восславил я Волю И милість до занепалого призивався

Збережи - » ВІЛЬНОЛЮБНА ЛІРИКА А. С. ПУШКІНА . З'явився готовий твір.

ВІЛЬНОЛЮБНА ЛІРИКА А. С. ПУШКІНА





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.