Дія п’єси відбувається в однокімнатній квартирі Джимми й Элисон Портер у Бирмингеме, в одному з великих міст Середньої Англії недільним вечором. Джимми і його друг Клифф, що живе в сусідній квартирі, сидять у кріслах і читають газети. Джимми, парубок років двадцяти п’яти, являє собою дратівну суміш щирості й глузливої злості, м’якості й безсоромній жорстокості. Він нетерпляче, нав’язливе й самолюбний - сполучення, що може відіпхнути кожного. Його яскравий темперамент допомагає йому майже завжди залишати за собою останнє слово

Клифф, одних років із Джимми, спокійний і повільний до апатії. На його смутній особі лежить печатка природного розуму - надбання самоучки. Якщо Джимми відштовхує від себе людей, то Клифф не може не викликати симпатії або хоча б зовнішнього розташування навіть у людей обережних. Він - неминуча заспокійлива протилежність Джимми.

Элисон, дружина Джимми, коштує біля гладильної дошки й гладить білизну. Вона приблизно одних років із чоловіками, високого зросту, витончена шатенка, з тонкими рисами породистої особи. У її більших і глибоких очах є якась затаєна норовистість, що змушує з нею вважатися

У кімнаті тихо. Зненацька Джимми шпурляє газету на підлогу, починає приставати до Клиффу й намагатися вивести із себе Элисон грубими випадами убік її батька, матері й брата. Элисон робить вигляд, що не реагує. Вона зауважує, що нові штани Клиффа зім’яті, і просить дати їх погладити. Атаки Джимми випливають одна за іншою. Зрештою він улаштовує із Клиффом бійку, а під час бійки навмисно штовхає його на гладильну дошку. Дошка перекидається, Клифф і Элисон падають разом з нею. Элисон скрикує від болю: вона обпалилася праскою. Клифф робить Джимми знак піти, а сам намагається заспокоїти Элисон. Відчувається, що вона на межі й ледве стримує сльози

У розмові вона зізнається Клиффу, що вагітно, але Джимми про цьому ще не сказала й говорити не хоче, побоюючись, що він почне підозрювати її в яких-небудь підступах, адже він не хоче мати дитини, поки в них немає ні власної квартири, ні грошей. Клифф дуже ніжний з Элисон і намагається запевнити її в тім, що потрібно сказати Джимми про дитину, усе влагодиться. Потім вертається Джимми й пробує помиритися з Элисон, отут його підкликають до телефону. Дзвонить Олена, подруга Элисон. Вона акторка й тільки що приїхала в місто разом зі своєю трупою. За попередньою домовленістю з Элисон вона збирається зняти вільну кімнату в їх же будинку. Джимми вважає Олену своїм кревним ворогом, тому що вона набудовує Элисон проти нього. Він знову вибухає гнівними слововиливами й домовляється до того, що, мов, хотілося б йому подивитися на те, як що-небудь гарненько струснуло раптом його дружину, наприклад, щоб у неї з’явилася дитина, а потім би раптово вмер. Приголомшена Элисон отшативается від нього, закидає голову, немов для лементу; її губи тремтять

Якийсь час через приїжджає Олена. Вона однолітка Элисон, одягнена дорого й зі смаком. Коли сухе й насторожене вираження її особи зм’якшується, вона стає дуже привабливою. Від її виходить свідомість жіночої переваги, так що не тільки чоловіка, але навіть жінки її віку, начебто Элисон, платять данина поваги й замилування її персоні. У Джимми, як і слід було сподіватися, вона збуджує всі темні інстинкти, всі погані нахили його натури. Втім, Олена не звикла захищати себе від глузувань і почуває прямо-таки обов’язок триматися впевнено й з достоїнством, що змушує її бути в постійній напрузі, а це вже дратує. На прохання Элисон вона затримується в них після від’їзду трупи ще на тиждень

Якось увечері, через два тижні після приїзду Олени, у неї відбувається з Элисон серйозна розмова про причини, що спонукали подругу чотири роки тому вийти заміж за Джимми, і про її теперішнє життя з ним. Коли Элисон уперше побачила Джимми в когось у гостях, їй було двадцять років. Вона тільки що повернулася з родителями з Індії, де її батько, полковник, служив кілька десятків років. Тут, в Англії, спочатку все здавалося якимось із. Джимми приїхав у гості до її друзів на велосипеді, весь його піджак був заляпаний машинним маслом. Незабаром, незважаючи на те що в суспільстві чоловіка зустріли його недовірливо, а жінки взагалі намагалися виявити презирство до настільки дивної істоти, вона стала з ним зустрічатися. У неї будинку лунали постійні крики жаху й здивування із цього приводу. Особливо обурювалася її мати, але ц тільки все прискорило. Уже й не настільки важливо було, любить він її чи ні. Джимми будь-що-будь вирішив женитися на ній, щоб кинути виклик її середовищу. Після весілля вони жили разом зі шкільним другом Джимми, Хью. По темпераменті й поглядам на життя обоє минулого дуже близькі один одному. Відносини з Хью в Элисон не зложилися через його скандальний характер, і через якийсь час йому взбрело в голову виїхати за кордон - у Китай. Кликав він із собою й Джимми, той, щоправда, відмовився. Вийшов жахливий скандал. Хью виїхав, залишивши свою матір в Англії напризволяще. Элисон іноді здається, що в душі Джимми у від’їзді Хью винить саме її, хоча ніколи про це не говорить. Часом їй навіть хотілося, щоб вони обоє виїхали й залишили неї нарешті впокое.

Олена переконує подругу вирішити, що вона буде робити далі, адже в неї буде дитина, а для початку веде неї в церкву, де Элисон не була з тих пор, як вийшла заміж.

За вечерею Джимми, як звичайно, намагається довести дружину й Олену до білого розжарення, однак великого успіху в цьому не досягає. Потім, бажаючи показати, як багато йому довелося в житті страждати і яка він ранима натура, приймається розповідати, як він цілий рік спостерігав за повільним умиранням свого батька, що повернувся з іспанської війни. Після цього він обзиває дружину Іудою й розмазнею. Элисон шпурляє чашку на підлогу. Він таки домігся нарешті свого

Олена повідомляє подрузі, що послала телеграму її батькові із проханням забрати Элисон із цього будинку. Та погоджується виїхати до батьків. Передбачається, що Олена виїде разом з нею. Наступного дня, поки Джимми перебуває у від’їзді, Элисон, зібравши всі свої речі, їде з батьком, що приїхав за нею. Олена залишається ще нібито на один день під тим прийменником, що в неї з’явилися в Бирмингеме невідкладної справи

Незабаром приїжджає Джимми, якому вона повідомляє про від’їзд його дружини й про її вагітності. Він робить вигляд, що йому наплювати на це, ображає її й домагається того, що одержує від Олени ляпас. На його особі з’являється вираження жаху й здивування. Олена відводить свою руку від його особи, раптово цілує його й притягає ксебе.

Кілька місяців через, коли Олена вже міцно влаштувалася в кімнаті Джимми, вона так само, як і Элисон до її, недільним вечором гладить Джимми сорочки. На випади Джимми вона реагує зовсім не так, як Элисон: те зі сміхом, а те зі здивуванням. Приятелі по звичці влаштовують на підлозі метушню, під час якої Джимми випадково рве й бруднить Клиффу його єдину чисту сорочку. Клифф із небажанням віддає її Олені, що пропонує привести сорочку в порядок. Поки її немає в кімнаті, він повідомляє Джимми, що збирається переїхати від них, тому що Олені, мол, важко доглядати за ними обома. Олена віддає йому сорочку, і Клифф іде ксебе.

Незабаром у дверях з’являється Элисон. Недавно вона втратила дитину й ще не зовсім оправилася. Вона розмовляє з Оленою про Джимми, про те, що, на її думку, він не в той час народився. Він з тих, кого називають «видатними викторианцами», і тому в чомусь смішний, але вона любить його. Олена ж зізнається, що між нею й Джимми все кінчено. Вона не може будувати своє щастя на нещастя інший, і потім, вони з ним занадто різні. Вона йде, а Элисон залишається із чоловіком. Бачачи, як багато вона перестраждала, Джимми зм’якшується. Вони миряться, зі смутком і з потаєною ніжністю будують плани на майбутнє

Е. В. Семина

Джерело: Всі шедеври світової літератури в короткому викладі. Сюжети й характери. Закордонна література XX століття. М.: «Олімп»; ТОВ «Видавництво ACT».