Виклад сюжету роману «Трилогія про Левеншельдах»

Дія першого роману трилогії «Перстень Левеншельдов» відбувається в маєток Хедебю, що старий генерал Левеншельд одержує в нагороду від короля Карла XII за вірну службу на війні. Після смерті прославленого генерала, виконуючи волю покійного, перетінь, теж королівський подарунок, кладуть йому в труну. Сімейний склеп залишається кілька днів відкритим, що дозволяє селянинові Бордссону викрасть уночі коштовність. Через сім років незаконний власник персня вмирає. Всі ці роки його переслідували лиха й напасти: садиба згоріла, худоба впав від повального мору й Бордссон зубожів, як Іов. Пастор, що сповідав селянина перед смертю, довідається про його гріх і одержує зниклий перстень. Син покійного, Ингильберт, що підслухав сповідь, змушує пастора віддати перстень йому. Через кілька днів Ингильберта знаходять у лісі мертвим. Три подорожани, що випадково проходили мимо й обнаружившие тіло, підозрюються в убивстві, і, хоча перстень у них не знаходять, їх присуджують до страти

Років тридцять по тому Марит, наречена одного зі страчених, зненацька знаходить на дні скрині вязаную шапочку, у яку був зашитий перстень Левеншельда. Як же він туди потрапив? Мэрта, рідна сестра Ингильберта, визнає шапку брата. Марит вирішує повернути злощасний перстень молодому Левеншельду, баронові Адріанові, зашивши коштовність у його шапочку. З тієї пори спокій у маєток Хедебю порушений. І покоївки, і хазяї переконані, що в будинку живе примара старого генерала. Барон Адріан важко занедужує. Доктор говорить, що жити йому залишилося кілька годин. Але в будинку живе закохана в молодого Левеншельда домоправителька Мальвіна Спаак, що робить все можливе, щоб урятувати улюбленого. За порадою Марит вона відносить одяг Адріана (у тому числі й шапочку з перснем) і кладе її в могилу старого генерала. Як тільки перстень вертається до свого теперішнього власника, хвороба Адріана проходить, у будинку запановує спокій

Дія другого роману трилогії «Шарлотта Левеншельд» відбувається в Карлстаде, його герої – сім’я баронеси Беати Экенстедт із роду Левеншельдов. У цим утвореним, чарівним і оточеної загальним поклонінням жінки дві дочки й син. Сина, Артур^-Артура-карла-артура, вона боготворить. Вступні іспити в знаменитий Упсальский університет він здає блискуче, виділяючись серед однокурсників розумом і ерудицією. Раз у тиждень він відправляє листи додому, і баронеса зараховує їх уголос всій рідні на недільних обідах. Син переконаний, що його мати могла б стати великою поетесою, не порахуй вона своїм боргом жити тільки для дітей і чоловіка; любов’ю й замилуванням перейняті всі його листи. В університеті Карл-Артур знайомить із Фриманом, затятим прихильником пиетизма (релігійного плину усередині лютеранської церкви, що проповедовали аскетизм у побуті й відмова від всіх мирських задоволень. – Н. В.), і попадає під його вплив. Тому, одержавши звання магістра й ставши доктором філософії, він також витримує іспит на пастора. Батькам довелося не за смаком, що син обрав настільки скромне поприще

Карл-Артур одержує місце в пасторській садибі в Корсчюрке й стає пастором-ад’юнктом. Пастор і пасторша – люди старі, вони бродять по будинку точно тіні, але їхня далека родичка, Шарлотта Левеншельд, дівиця весела, живаючи, метка на язик, узята в будинок компаньйонкою, вдихнула в них нове життя. Шарлотта відмінно розбирається у всьому, що стосується пасторських обов’язків, тому вона навчає Карла-Артура, як хрестити дітей і як виступати на молитовних зборах. Молоді люди закохуються друг у друга й повідомляють про свої заручини. Шарлотта розуміє, що для одруження Артур^-Артуру-карлові-артурові потрібно пристойна платня, і вона намагається переконати нареченого поклопотатися про вчительську посаду, але він про цьому й чути не хоче. Тому один раз, бажаючи пристрахати Артур^-Артура-карла-артура, дівчина привселюдно заявляє, що, незважаючи на любов до нареченого, якщо до неї посватається богач-заводовладелец Шагерстрем, те вона йому не відмовить. Карл-Артур разом з гостями сміється над словами Шарлотти, приймаючи їх за жарт

До Шагерстрема доходять необережні слова, загублені дівчиною, і він вирішує познайомитися з нею. У пасторській садибі Шагерстрему роблять привітний прийом, оскільки й пастор, і пасторша проти заручин Шарлотти з людиною, що рішуче відмовляється думати про зміст сім’ї. Але горда Шарлотта ображена й кидає з обуренням Шагерстрему: «Як же ви насмілилися з’явитися сюди й просити моєї руки, якщо знаєте, що я заручена?» Гідна відсіч фрекен Левеншельд ще більше розташовує до неї самої багатої людини в Корсчюрке. Карл-Артур же сумнівається в нареченій і підозрює, що вона відмовила Шагерстрему лише тому, що сподівається побачити в майбутньому ад’юнкт^-ад’юнкта-пастора-ад’юнкта настоятелем собору або навіть єпископом. Шарлотта, вислухавши обвинувачення у двоєдушності й користолюбстві, не вважає потрібним виправдуватися. Молоді люди сваряться, і Карл-Артур у гніві викликує, що тепер він жениться лише на тій, кого сам Бог обере для нього, маючи на увазі під цим, що його дружиною стане перша ж незаміжня жінка, що зустрінеться йому на шляху. Вибір падає на Ганну Сверд, бідну коробейницу з Далекарлии, віддаленої гірської місцевості, дівчину молоду й гарну. Вона не коливаючись погодиться з’єднати свою долю з людиною, що хотів би залишитися на все життя бідняком, відкидаючи багатство й земні блага, – так міркує Карл-Артур. Далекарлийка ж, тільки-но отямившись від несподіваного речення, не вірячи своєму щастю, плекає мрію про життя у власному будинку в статку й постачанні

Меж тим Шагерстрем, довідавшись про розрив між Шарлоттой і Карлом-Артуром, намагається помирити молодих, уважаючи, що їхнє щастя зруйноване по його провині. Він пропонує Артур^-Артуру-карлові-артурові місце заводського пастора на рудниках, але парубків відкидає настільки вигідне речення. До цього часу помічник пастора вже встиг просдавиться у своєму приході. Володіючи даром красномовства, молодий священик проникливими проповідями залучає парафіян, які збираються здалеку на недільну службу й із завмиранням серця ловлять кожне його слово. Шарлотта, що продовжує любити Артур^-Артура-карла-артура й важко переживає розірвання заручини, проте викликає в навколишню ворожість і служить об’єктом глузувань і знущань. Винувата в цьому Тея Сундлер, дружина органіста, закохана в Карла-Артура. Жінка лицемірна й підступна, вона бачить у Шарлотте свого ворога. Саме вона недвозначно натякає Артур^-Артуру-карлові-артурові, що Шарлотта покаялася у своїй відмові Шагерстрему й з наміром посварилася з нареченим, щоб він розірвав заручини. У цей злісний наклеп Тея змусила повірити не тільки Артур^-Артура-карла-артура, але й всіх навколишніх. Шарлотта поривається написати баронесі Экенстедт, єдиній людині на світі, що неї розуміє, лист і розповісти в ньому всю правду про те, що трапилося,, але, перечитавши його, дівчина зауважує, що, бажаючи довести власну невинність, вона зображує вчинки Карла-Артура в досить непривабливому виді. Шарлотта нездатна заподіяти своєї обожненої свекрухи, що не відбулася, горі, тому вона знищує лист і заради миру між матір’ю й сином мовчачи терпить даремні обвинувачення. Але мир у сім’ї Экенстедтов уже порушений. Коли баронеса довідається про намір сина женитися на далекарлийке, вона, що бачила Шарлотту всього один раз, але що встигла полюбити незалежну й розумну дівчину, усіляко перешкоджає цьому шлюбу. Непохитний Карл-Артур, не бажаючи уступати батькам і порвавши з ними відносини, жениться на Ганні Сверд,

Молода дружина сподівається на окрему пасторську садибу зі служницею в будинку й більшому господарстві. Яке ж було її розчарування, коли вона побачила домишко, що складається з кімнати й кухні, і довідалася, що куховарити, палити пекти й все інше по будинку їй прийде робити самою. Всі надії валять в одна мить. До того ж Тея Сундлер, що Карл-Артур уважає своїм другом (не догадуючись про щирі її почуття) і якій довіряє облаштованість свого нового житла, заподіює гострий біль Ганні Сверд. Дівчина бачить на кухні старий одномісний диван, і Тея пояснює, що тут їй буде зручно спати. Нещасна далекарлийка відразу ж розуміє, що в цьому будинку їй уготована роль служниці. Вона вдається у відчай, не знаходячи розуміння й любові з боку Карда^-Артура, і лише її сильна, працьовита натура допомагає їй витримати випробування. Їй ніколи заглиблюватися у власні щиросердечні роздирання, тому що Карл-Артур незабаром рятує десять сиріт, яким загрожувало бути виставленими й проданими на аукціоні, і бере їх під свою опіку

Pages: 1 2

Збережи - » Виклад сюжету роману «Трилогія про Левеншельдах» . З'явився готовий твір.

Виклад сюжету роману «Трилогія про Левеншельдах»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.