Виклад роману «Дафнис і Хлоя»

Лонг – автор знаменитого давньогрецького роману «Дафнис і Хлоя». Справжніх відомостей про Лонге не збереглося. Більш того, існують гіпотези про те, що ні такого автора, ні такого ім’я не існувало, а виникло воно як результат помилки переписувача, що подвоїв літеру «г» у заголовку рукопису, де відзначалося: «Повести вівчарської про Дафнисе й Хлое… пролог, И книга й т.д.» (грецької слово «повести» звучить як «балці», а при подвоєнні «г» як «лонгу», що нібито було сприйнято як родовий відмінок від імені «Лонгос»). Однак потрібно помітити, що сохранилас один запис із острова Лесбосу (а саме в цьому місці розвертається дія роману), у якому згадується ім’я якогось жерця Лонга; цей запис підсилив традицію авторства Лонга.

Ім’я «Лонг» сприймається як ім’я латинське, тоді як роман написаний грецький. Однак ця очевидна розбіжність согласовивается з обставинами епохи, коли римляне здобували утворення в Греції, добре знали грецьку мову й писали на ньому. Разом з тим потрібно помітити, що нерідко сімейні латинські імена одержували вільновідпущені кожної національності

Більша невизначеність існує й щодо часу написання роману. Версії коливаються від кінця II ст. н.е. до початку VI ст. н.е. Як правило, автори гіпотез опираються на соціально-історичне тло оповідання. Як звичайно характеризується система землекористування в Лонга: у його описі в більших маєтках використовується рабська робота, однак, поруч із латифундіями, існують невеликі земельні ділянки, які обробляють або колони латифундистів, або вільні селяни. Примітно при цьому прагнення ідилічно описати сільське життя. Остання обставина відмінюється до того, щоб віднести текст до II ст. н.е., періоду відносної стабільності Римської імперії під час правління Антонионов. У цей період закріпилася традиція прославляння «золотого віку» миру, а також тихої сільської радості, патріархальної простоти, чистоти й суворості звичаїв

Роман Лонга своїм буколічним характером відрізняється з інших давньогрецьких романів. Він більше близький до ідилій Феокрита, поета елинистичной епохи (III ст. до н.е.), що вперше оспівав пастухів, пастушок і описав у віршованих ідиліях поетичний спосіб їхнього життя. Однак добуток Лонга написаний не віршами, а прозою, щоправда, особливою, благозвучною, ритмічною прозою. Жанр ідилії збагачений у Лонга також авантюрним елементом. Оповідальна фабула роману включає мотиви покинутої й знайденої дитини, сцени нападу, викрадення й дізнавання, розроблювальні елинистичной побутовою драмою. Роман, таким чином, як жанр пізній, синтезував і розвив попередні досягнення давньогрецької літератури. Зберігаючи певні риси жанрового канону (умовність тла, авантюрність фабули, любовну інтригу й т.п.), роман Лонга разом з тим досить своєрідний, поетичний на тлі інших давньогрецьких романів

Насамперед потрібно відзначити помірну кількість авантюрних ситуацій, інакше роман би йшла в розбіжність із ідилічною обстановкою. Крім того, у порівнянні з іншими романами, звужений географічний обрій. Місце дії майже не змінюється, за винятком поїздки героїв до Митилени. У романі спостерігається певний зсув із зовнішньої дії на оповідання про внутрішній світ героїв. У центрі роману – любовні переживання Дафниса й Хлои. При цьому автор також відходить від жанрового стандарту й розповідає не про любов, що спалахнула зненацька й відразу, а про поступове наростання, розвиток і усвідомлення почуття

Герої роману – найди. На о. Лесбос два пастухи знаходять грудних дітей: один – хлопчика, другий – через два роки – дівчинку. Вони беруть їх на виховання, сподіваючись, проте, згодом знайти теперішніх батьків по тимі «примітними ознакам», які були біля покинутих дітей і свідчили про їхню заможність і шляхетне походження.

Знаменно, що із самого початку в долі дітей беруть участь боги, насамперед сільські – Пан і німфи, які послали їм на допомогу: хлопчикові – козу, а дівчинці – вівцю, які годували їх кілька днів, поки дітей не знайшли люди. Згадані боги й надалі опікують героїв. Так, Пан рятує Хлою, викрадену метимнийскими воїнами, тим, що зупиняє корабель і лякає метимнийцев страшними знаменнями: вівці починають вити по волчи, якорі не піднімаються із дна моря, ламаються весла й т.п. Німфи також виручають Дафниса в скрутному стані, коли в нього немає засобів для сватання: вони вказують йому місце, де заховані необхідні три тисячі драхм. Герої дороги богам своєю чистотою, простодушністю, любов’ю до сільської роботи, взаємною вірністю

Проте, головним богом у їхньому житті виявляється Ерот, що, по його власним словами, «пасе» героїв. Він нагороджує їх даром любові, коли вони ще зовсім юні: Дафнису здійснилося п’ятнадцять, а Хлое – тринадцять. Герої дуже наївні, простодушні, їх тягне одне до іншому, і разом з тим вони лякаються цього потяга. Дафнис і Хлоя знемагають, поки їм не дає «теоретичного» уроку старий пастух Филет, що розповідає, що таке любов і як його можна використовувати. Герої насолоджуються поцілунками й обіймами на тлі прекрасної природи. «З кожним днем сонце ставало тепліше: весна закінчувалася, літо починало. І знову в них почалася нова радість.

Він плавав у ріках, вона в струмках купалася, він грав на сопілці, змагаючись із пісень сосни. Вона ж змагалася із солов’ями. Ганялися вони за балакучими цикадами, ловили ковзанів, збирали квіти, дерева трясли, їли плоди; бувало, оголеними разом лежали, накрившись однією козячою шкірою…». Автор постійно підкреслює нерозривний зв’язок героїв із природою: вони насолоджуються нею, наслідують їй, учаться в неї. З надзвичайною ніжністю ставляться вони до кожної тварини, комасі, квітці

Разом зі змінами природного ходу справ змінюється й настрій героїв: узимку вони нудьгують і знемагають, зачинені в будинках, позбавлені звичайної волі спілкування, позбавлені краси. Навесні їхньої душі воскреють, переповняються почуттями, надіями. Герої тріумфують разом із пробудженою природою, прагнуть любити, як і все живе навколо.

Особливо хвилюють їхні любовні ігри тварин. Та й не дивно, зауважує автор: «Навіть старих людей, якщо їм трапиться це побачити, до справ любові спонукувало б таке видовище». Слідом за Гесиодом і Вергілієм Лонг показав картини пір року, безсумнівно, більше мальовничі й ідилічні. От, наприклад, характерний опис осінньої пори: «Дерева в плодах, рівнини в хлібах, ніжне повсюдно цикад стрекотіння, плодів солодкі пахощі, овечих черід веселе бекання. Можна було подумати, що самі ріки солодко співали, повільно води котячи, а вітру начебто на флейті грали, галузями сосон качаючи, і яблука, начебто в любовній знемозі, падали з галузей на землю; і сонце – люблячи красу, усіх примушувало знімати одяг». Лонг також яскраво відтворить ландшафт місцевості з її пагорбами, скелями, струмками, мальовничими деревами

Мир сільського Лесбосу представлений як мир ідилічний. Проте, і в нього уриваються лиха й смуток. Знаменно, що, як правило, вони пов’язані із вторгненням прибульців з міста. Якщо селяни безпосередні, добрі, працьовиті, то люди з міста часто сварливі, агресивні, жорстокі. Достаточо зрівняти прийомних батьків Дафниса й Хлои, які, незважаючи на бідність, піклувалися про дітей, і їхніх теперішніх батьків, які підкинули грудних дітей лише тому, що випробували тимчасові труднощі.

Показовий також епізод пересування на острові групи богатих, знатних юнаків з міста Метимни. Самі винні у втраті судна, метимнийци накинулися з докорами на Дафниса, побили його й хотіли забрати. Коли ж селяни відбили Дафниса, метимнийци організували військову експедицію: «Воєначальник зробив набіг на прибережні поля митиленцев. І багато худоби, багато зерна й провина він награбував, оскільки тільки що скінчився збір винограду: чимало забрал людей, які там біля всього цього працювали. Воїни погнали череди й Хлою із собою забрали, підстьобуючи, начебто козу або вівцю, лозиною» (20). Хоча пізніше ці конфлікти одержують відносно сприятливу розв’язку, образ міста й пов’язана з ним моральна тональність принципово не змінюються. Тому досить багатозначним виглядає фінал роману, коли герої знаходять своїх теперішніх батьків і одержують можливість жити в багатих міських будинках, залишивши свої вівчарські заняття, але відмовляються зробити це.

Pages: 1 2

Збережи - » Виклад роману «Дафнис і Хлоя» . З'явився готовий твір.

Виклад роману «Дафнис і Хлоя»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.