Боротьбу із правопорушеннями не можна уявляти собі як мимовільно, стихійно складний процес, об’єднаний загальною метою, єдиною волею й відповідальністю багатьох людей за стан справ. Тут кожна посадова особа й кожний орган займають строго певне місце, вирішують строго певні завдання. Плануючи організацію взаємодії на даний період, військовий прокурор обирає його суб’єктів залежно від тих завдань (цілей) , рішення яких він прагнути досягти в процесі його здійснення, а також залежно від ролі, що відводиться в цьому процесі опонентові. Немаловажним фактором у рішенні цього питання є й компетенція органа - суб’єкта взаємодії. Це означає, що військовий прокурор також повинен чи враховувати здатний даний орган, наділений даними повноваженнями бути суб’єктом взаємодії при відводиться йому в цьому процесі ролі і якщо так, те наскільки ефективно буде його участь. Тому, організувати взаємодію з командуванням і правоохоронними органами військовий прокурор повинен чітко уявляти собі можливості цих органів і їхню структуру для того, щоб найбільше ефективно використовувати їх у процесі организуемого взаємодії

Командування як суб’єкт взаємодії

В основі військового керування Збройних Сил Російської Федерації лежать принципи централізації, повної єдиноначальності й військової дисципліни, які характеризують військове керування як специфічну частину державного керування, реалізуються військовим апаратом держави в процесі здійснення їм повсякденної виконавчо-розпорядницької діяльності. Органи військового керування являють собою відносно відособлену систему органів державного керування, об’єднану Міністерством оборони. Ця система військового керування утвориться з відповідних частин (органів), що діють на різних рівнях і певних межах

Система військового керування Збройних Сил Російської Федерації складається із центральних органів, органів керування військових округів, груп військ, флотів, округів ПВО, органів керування об’єднань, військових з’єднань і частин, військових комісаріатів (місцевих органів військового керування), начальників гарнізонів (старших морських начальників) і військових комендантів

Як специфічний орган військового керування прийнято виділяти ШТАБИ. Штаб - це основний орган у руках відповідного командира по оперативному керуванню підлеглими військами

Всі органи військового керування мають певну внутрішню структуру, необхідні галузеві й функціональні підрозділи, що відповідають посади, які встановлюються компетентними військовими органами або вищими органами державної влади й керування

Органи керування військовими об’єднаннями, з’єднаннями й військовими частинами складаються з військових посадових осіб, що здійснюють функції командування: командуючих і командирів об’єднань, з’єднань і частин, їхніх заступників і підлеглих їм штабів і служб. На відміну від органів військового керування округів, органи керування об’єднань, з’єднань і частин будуються не по територіальній ознаці. Вони здатні до швидкого пересування разом з керованими ними військами й здійснюють переважно як командну діяльність, так і необхідної адміністративно-господарської функції

Структура керування окремої військової частини й обов’язки її посадових осіб визначені Уставом внутрішньої служби Збройних Сил Російської Федерації

Командир є єдиноначальником у мирний і воєнний час і несе повну відповідальність за бойову, мобілізаційну готовність підрозділу, бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу й безпека військової служби; за внутрішній порядок; за стан і схоронність озброєння, військової техніки й інших матеріальних засобів; за технічне, матеріальне, медичне, фінансове, соціально-правове й побутове забезпечення

Заступник командира, що є за посадою його першим заступником, відповідає за організацію й стан бойової підготовки, підтримка внутрішнього порядку й дисципліни

Основним органом командира по керуванню частиною, підрозділом є штаб полку. Для проведення в життя рішення командира начальникові штабу надане право віддавати наказ від імені командира полку. Про усіх найбільш важливих відданих розпорядженнях (наказах) начальник штабу доповідає командирові. У військовій частині, де посада заступника командира не передбачена штатом, його обов’язку виконує начальник штабу

Заступник командира по виховній роботі в мирний і воєнний час відповідає за виховну роботу в частини, військову дисципліну, морально-психологічний стан і суспільно-державну підготовку особового складу, за дієвість роботи із соціально-правового захисту військовослужбовців, членів їхніх сімей і цивільного персоналу; за соціально-правове інформування, психологічне й культурно-досуговое забезпечення вчасти.

Господарською діяльністю й спеціальними службами командир керує через заступника по тилу, а також через начальників спеціальних служб ( ракетно-артилерійського озброєння, хімічної, медичної, фінансової, продовольчої й ін. )

Зі сказаного можна зробити висновок, що командир виконує покладені на нього обов’язку одноосібно, але через підлеглих йому посадових осіб, відповідальних за різні напрямки діяльності командира. Правова підстава взаємодії військового прокурора з командуванням, а також обов’язку посадових осіб апарата командування закріплені в Уставі внутрішньої служби Збройних Сил Російської Федерації й інших нормативно-правових актів (директиви, накази, розпорядження), що більш докладно регламентують діяльність начальників різних служб і підрозділів частини

Тому, при вживанні терміна “командування” є через весь апарат органів військового керування (залежно від його рівня), тому що кожне з його посадових осіб може виступати як суб’єкт взаємодії, представляючи діяльність командира в даному напрямку й маючи певну частку адміністративно-владних повноважень по здійсненню функцій керування життєдіяльністю об’єднання, з’єднання, частини

Однак з погляду організації взаємодії коло військових посадових осіб значно ширше. У нього можна включити й начальників гарнізонів, їхніх заступників і помічників, начальників служб гарнізону, військових комендантів, їхніх заступників і помічників, а також військових комісарів територіальних військових комісаріатів, які, у силу свого службового становища також можуть бути суб’єктами взаємодії. Наприклад, начальник гарнізону по колу питань, віднесених до його ведення, видає накази, обов’язкові для всіх військовослужбовців гарнізону. Він, зокрема, розробляє гарнізонні плани різних заходів; розміщає за вказівкою командуючого військами округу військові частини, що прибувають у гарнізон; виділяє з дозволу командуючого військами військового округу підрозділу (частини) для боротьби з пожежами й зі стихійними лихами; призначає виробництво дізнань і притягає до відповідальності військовослужбовців , що не належать до складу частин даного гарнізону, за доконані ними провини

Військовий комендант гарнізону підкоряється начальникові гарнізону. Він безпосередньо відповідає за підтримку високої військової дисципліни серед військовослужбовців у громадських місцях і на вулицях, за правильне й пильне несення служби гарнізонними вартами й патрулями, за належний зміст арештованих на гауптвахті. Військовий комендант гарнізону веде облік всіх військових частин гарнізону, а також військовослужбовців, що прибувають у відрядження або у відпустку, засвідчує час їхнього прибуття в гарнізон і вибуття з гарнізону, указує причини затримки військовослужбовців у гарнізоні. На нього також покладені обов’язки конвоювання осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності в місця утримання під вартою, у суд, до місця відбування покарання

Військові комісаріати - органи військового керування, утворені стосовно до админстративно - територіального розподілу країни. Військові комісаріати засновуються Міністерством Оборони Російської Федерації і є місцевими органами військового керування, що входять у єдину систему органів військового керування. Загальне керівництво Військовими комісаріатами здійснює Генеральний штаб Збройних Сил Російської Федерації, а у військових округах - командуючі військами військових округів

Військові комісаріати є організаторами військової роботи на місцях, здійснюють тісний зв’язок Збройних Сил Російської Федерації із джерелами їхнього формування й поповнення

Pages: 1 2