Час і події спонукують серйозно помізкувати над поставленим у назві реферату питанням: безпеки інформаційних систем загрожують не тільки й не стільки неповнолітні хакери й незадоволені співробітники. Поява цього терміна означає, що має бути зштовхнутися з менш проробленої, але безсумнівно більше серйозною погрозою з боку зовнішніх і внутрішніх ворожих сил. Найбільше повно, у цей час, ця проблема вивчена в США, цим пояснюється використання в рефераті, в основному, американських джерел

Опубліковане “Посібник Інституту комп’ютерної безпеки по комп’ютерній злочинності й інформаційній війні: існуючі й потенційні погрози” викликало численні відгуки експертів по інформаційній безпеці із приватного сектора, академічних кіл, правоохоронних органів і військових відомств, органів національної безпеки. Комітет з урядовим справам Сенату США пров їв серію слухань по комп’ютерній безпеці. Міністерстві юстиції сформирова на специальн ая груп а за назвою “Група забезпечення кибербезопасности” ( Cyber Security Assurance Group ), призванн ая сприяти в захисті комп’ютерів від нападів в інформаційному просторі, реагувати на надзвичайні ситуації й розслідувати будь-які диверсії кибертеррористов. В иработа на програма контролю безпеки киберпространства.

Отже, “інформаційна війна” - новомодне слівце або це поняття поповнить лексикон інформаційної безпеки? Мартін Либики з Університету національної оборони висловився так: “Спроби повною мірою усвідомити всі грані поняття інформаційної війни нагадують зусилля сліпих, що намагаються зрозуміти природу слона: той, хто обмацує його ногу, називає її деревом; той, хто обмацує хвіст, називає його канатом і так далі. Чи можна так одержати вірне подання? Можливо, слона-те й ні, а є тільки дерева й канати. Одні готові підвести під це поняття занадто багато, інші трактують якийсь один аспект інформаційної війни як поняття в цілому…”. Ця думка свідчить про те, що остаточне формулювання поки не викристалізувалося, але процес іде. Так що ж думають із цього приводу цивільні? Що говорять і роблять військові?

Визначення й сфера дії

Варто відрізняти інформаційну війну від комп’ютерної злочинності. Будь-який комп’ютерний злочин являє собою факт порушення того або іншого закону. Воно може бути випадковим, а може бути спеціально спланованим; може бути відособленим, а може бути складовою частиною великого плану атаки. Навпроти, ведення інформаційної війни ніколи не буває випадков або відособленим (і може навіть не бути порушенням закону), а має на увазі погоджену діяльність по використанню інформації як зброї для ведення бойових дій - будь те на реальному полі брані, або в економічній, політичній або соціальній сферах

Театр інформаційних бойових дій простирається від секретного кабінету до домашнього персонального комп’ютера й ведеться на різні фронтах

Електронне поле бою представлене постійно зростаючим арсеналом електронних озброєнь, переважно засекречених. Говорячи військовим мовою, вони призначені для бойових дій в області командування й керування військами, або “штабної війни”. Останні конфлікти вже продемонстрували всю міць і вражаючу силу інформаційних бойових дій - війна в Перській затоці й вторгнення на Гаїті торік. Під час війни в Перській затоці сили союзників на інформаційному фронті провели комплекс операцій у діапазоні від старомодної тактики розкидання пропагандистських листівок до висновку з ладу мережі військових комунікацій Іраку за допомогою комп’ютерного вірусу

Атаки інфраструктури наносять удари по життєво важливих елементах, таким як телекомунікації або транспортні системи. Подібні дії можуть бути початі геополітичними або економічними супротивниками або терористичними групами. Прикладом служить висновок з ладу міжміської телефонної станції компанії AT & T в 1990 році. У наші дні будь-який банк, будь-яка електростанція, будь-яка транспортна мережа й будь-яка телевізійна студія являють собою потенційну мішень для впливу з киберпространства.

Промислове шпигунство й інші види розвідки загрожують безліччю таємних операцій, здійснюваних корпораціями або державами відносно інших корпорацій або держав; наприклад, збір інформації розвідувального характеру про конкурентів, розкрадання патентованої інформації й навіть акти саботажу у формі перекручування або знищення даних. Ілюстрацією цієї погрози служить документально доведена діяльність французьких і японських агентів протягом вісімдесятих років

Збір розвідувальної інформації також виходить на нові рубежі. Лабораторія Линкольна в Массачусетском технологічному інституті розробляє апарат для повітряної розвідки розміром з пачку сигарет. Інша лабораторія працює над хімічними речовинами, які можна ввести в провізію ворожих військ, щоб дозволити датчикам відслідковувати їхнє переміщення по подиху або виділенню поту. Крім цього вже є супутникові системи спостереження имеющие розв’язну здатність у кілька сантиметрів

Конфіденційність усе більше уразлива в міру появи можливості доступу до постійно зростаючих обсягів інформації в постійно зростаючому числі абонентських пунктів. Поважні особи в такий спосіб можуть стати об’єктом шантажу або злісного наклепу, і ніхто не гарантований від підробленого використання особистих ідентифікаційних номерів

Як би те не було, термін “інформаційна війна” зобов’язаний своїм походженням військовим і позначає жорстоку й небезпечну діяльність, пов’язану з реальними, кровопролитними й руйнівними бойовими діями. Військові експерти, що сформулювали доктрину інформаційної війни, чітко уявляють собі окремі її грані: це штабна війна, електронна війна, психологічні операції й так далі.

Наступне визначення вийшло зі стін кабінету Директори інформаційних військ Міністерства оборони:

“Інформаційна війна складається з дій, що вживаються для досягнення інформаційної переваги в забезпеченні національної військової стратегії шляхом впливу на інформацію й інформаційні системи супротивника з одночасним зміцненням і захистом нашої власної інформації й інформаційних систем” . Інформаційна війна являє собою всеосяжну, цілісну стратегію, покликану віддати належне значимості й цінності інформації в питаннях командування, керування й виконання наказів збройними силами й реалізації національної політики. Інформаційна війна націлена на всі можливості й фактори уразливості, що неминуче виникають при зростаючій залежності від інформації, а також на використання інформації у всіляких конфліктах. Об’єктом уваги стають інформаційні системи (включаючи відповідні лінії передач, що обробляють центри й людські фактори цих систем), а також інформаційні технології, використовувані в системах озброєнь. Інформаційна війна має наступальні й оборонні складові, але починається із цільового проектування й розробки своєї “Архітектури командування, керування, комунікацій, комп’ютерів і розвідки”, що забезпечує особам, що приймають рішення, відчутне інформаційна перевага у всілякі конфліктах

Багато провідних стратегів думають, що протистояння армій, що гинуть на полях генеральних боїв, дуже незабаром займе своє місце на смітнику історії поруч зі шпорами й арбалетами. Вища форма перемоги тепер полягає в тому, щоб вигравати без крові. У той же час досить важко представити бойові дії як гру на відеоприставці без страху й болю

Кожний рід військ створив у Пентагоні свою власну робочу групу із проблем інформаційних бойових дій

” Force 21″ - назва проекту повної модернізації озброєнь і організаційної перебудови, успішна реалізація якого обіцяє появу абсолютно нових сухопутних військ США, у яких солдати, танкові екіпажі, пілоти вертольотів і командири будуть як оком змигнути одержувати інформацію з полів боїв за допомогою портативних або настільних комп’ютерів. Такі сухопутні сили володіли б здатністю спостерігати події в масштабі реального часу, і командування мало б можливість чітко й швидко приймати рішення й діяти. Збройні сили США мають намір фундаментально підготуватися до вступу в прийдешнє інформаційне століття

Pages: 1 2