Відносини народу й держави в романі А. Н. Толстого «Петро Перший»

Проблема взаємин народу й держави – це вічна проблема Росії. Звичайно ж, що видається письменник А. Н.Толстой не міг обійти її у своїй творчості. Адже кожний талановитий письменник – завжди частина свого народу, і ця проблема стає для нього й особистою проблемою. А. Н.Толстому довелось жити й творити в дуже важкий і суперечливий період нашої історії, коли проблема взаємин народу із владою приобре ла all so ch. ru 2001 2005 небувалу гостроту. У цьому плані правомірне звертання письменника до джерел, до нашої історії

Адже зрозуміти й осмислити минуле – значить зрозуміти й осмислити й сьогодення, і майбутнє. Епоха петровских реформ, корінних перетворень життя Росії початку XVIII століття, як не можна краще допомагає зрозуміти всю сутність цієї вічної проблеми в умовах нашої країни. Втіленням творчого задуму А. Н. Толстого став історичний роман “Петро Перший”.

Тема взаємин народу й держави виразно проступає буквально на перших сторінках роману. Цар умер, починається неясний час. І в розмові мужиків у дорозі звучить тривога за долю Росії, за їхню власну долю. Адже народ росіянин не мислить себе окремо від Батьківщини, майбутнє країни – це й майбутнє народу. Усі чекають змін, упевнені в їхній неминучості, але народ боїться цього

Народ не знає, з ким йому йти, куди йти. Він не має вирішального голосу в рішенні своєї долі. Прихильники царівни Софії вміло штовхають народ проти прихильників Петра

Сцени бунту, жорстоке вбивство Матвєєва, що залишило такий глибокий слід у душі маленького Петра, ще раз оголюють всю безглуздість і нещадність боротьби засмиканих плутаниною людей, що страшаться майбутнього. Росте молодий цар, росте й невдоволення народу правителькою Софією й князем Василем Голіциним. На шляху до перетворень Петро бачить свою опору в народі. Виходець із народу Алексашка Меньшиков стає головним його помічником: З дітей селян і посадских людей Петро формує свою потішну гвардію, Преображенський і Семеновский полки, які згодом славно послужать цареві й Батьківщині. Придя до влади, Петро починає реформи

Він діє жорстоко, навіть занадто жорстоко, реалізує свої задуми не враховуючи думки народних мас. Петро насаджує звичаї, далекі російському народу, і народ стихійно протестує. Таким протестом з’явився стрілецький бунт. Причиною бунту стало насамперед нерозуміння народом політики пануючи, неприйняття тих методів, якими він користувався. Жорстока розправа над стрільцями є яскравим прикладом того, що держава як і раніше не хоче бачити душі народної, як і раніше вважає його сліпим знаряддям у своїх руках

Якщо народ не розуміє реформ, проведених державою, це завжди обертається насильством, жорстокістю, кров’ю. Зовсім інша сторона взаємин народу із владою з’являється перед нами в описі війни, що веде Росія зі шведами. У цих сценах на перший план виступає патріотизм народу, його стійкість, здатність принести себе в жертву на благо Батьківщини. У ці-те моменти зникає пропасти між народом і державою. Держава стає частиною народу

Цар Петро зливається зі своєю армією. Він допомагає своїм солдатам тягти пушки й візки під час переходів, перебуває в самій гущавині бою. Цар воює простим бомбардиром. Протистояння ні, немає государя і його слуг. Є тільки російський народ – єдиний, могутній, що розкриває всі свої кращі якості

Незважаючи на першу поразку під Нарвою, уже через лічені роки російська армія розбиває непереможні корпуси шведів. І вустами пануючи саме народ дає гнівну одповідь фельдмаршалові Отильви, що не бажає бачити дисциплінованості й боєздатності в російському воїнстві. Сцена облоги Нарви демонструє повне єднання влади з народом, приведшее до остаточної перемоги

И глибоко символічно, що саме Меньшиков, виходець із народних мас, придумав військову хитрість, що дозволила взяти казавшуюся неприступної міцність Нарву. Відвоювавши у шведів устя Неви, Петро вирішує будувати тут нову столицю. Будівництво Петербурга зажадало колосальних сил і напруги російського народу. Основна трагедія в тім, що влада знову бачить у народі лише засіб, лише знаряддя для втілення своїх задумів

Це обертається незлічимими стражданнями, загибеллю сотень людей, новим протистоянням народу й пануючи. Влада знову не знаходить іншого засобу реалізації своїх планів, крім насильства. Петербург росте на борошнах, на костях тисяч каторжан і кріпаків

Тут дуже характерний образ каторжанина Федьки Умийся Брудом. Разом з ним автор протестує проти сваволі влади, уседозволеності, відносини до людей як до винтикам державної машини. Відносини між народом і державою в нашій країні дуже суперечливі. Правдивий художник Толстої показав їх у різноманітті, у всій складності

Автор роману “Петро Перший” вирішує для себе проблему взаємин народу й влади однозначно. Він заперечує насильство держави над народом, чим би воно не виправдувалося

Збережи - » Відносини народу й держави в романі А. Н. Толстого «Петро Перший» . З'явився готовий твір.

Відносини народу й держави в романі А. Н. Толстого «Петро Перший»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.