Оповідання Буніна “Пан із Сан-Франциско” має гостросоціальну спрямованість, але зміст цих оповідань не вичерпується критикою капіталізму й колоніалізму. Соціальні проблеми капіталістичного суспільства є лише тлом, що дозволяє Буніну показати загострення “вічних” проблем людства в розвитку цивілізації. В 1900-х роках Бунін подорожує по Європі й Сходові, спостерігаючи життя й порядки капіталістичного суспільства в Європі, колоніальних країнах Азії. Бунін усвідомлює всю аморальність порядків, що панують в імперіалістичному суспільстві, де всі працюють тільки на збагачення монополій. Багаті капіталісти не соромляться ніяких засобів з метою множення свого капіталу. У цьому оповіданні відбиваються всі особливості поетики Буніна, і разом з тим він незвичайний для нього, його зміст занадто прозаїчний
В оповіданні майже відсутній сюжет. Люди подорожують, закохуються, заробляють гроші, тобто створюють видимість діяльності, але сюжет можна розповісти двома словами: “Умерла людина”. Бунін настільки узагальнює образ пана із Сан-Франциско, що навіть не дає йому ніякого конкретного ім’я. Ми знаємо не так вуж багато об нього духовного життя
Властиво, цього життя й не було, воно губилася за тисячами побутових подробиць, які Бунін перераховує до дрібних деталей. Уже на самому початку ми бачимо контраст між веселим і легким життям у каютах корабля й тим жахом, що панує в його надрах: “Поминутно волала з пекельною похмурістю й взвизгивала із шаленою злістю сирена, але деякі із що живуть чули сирену - неї заглушали звуки прекрасного струнного оркестру…” Опис життя на пароплаві дається в контрастному зображенні верхньої палуби й трюму корабля: “Глухо гуркотали велетенські топлення, що пожирали купи розпеченого вугілля, з гуркотом увергається в них облитими їдким, брудним потом і по пояс голими людьми, багряними від полум’я; а отут, у барі, безтурботно закидали ноги на ручки крісел, курили, цідили коньяк і лікери…” Цим різким переходом Бунін підкреслює, що розкіш верхніх палуб, тобто вищого капіталістичного суспільства, досягнута тільки за рахунок експлуатації, поневолення людей, що безперервно працюють у пекельних умовах у трюмі корабля
И насолода їх порожньо й фальшиво, символічне значення грає в оповіданні пари, найняте Ллойдом “грати в любов за гарні гроші”. На прикладі долі самого пана із Сан-Франциско Бунін пише про безцільність, порожнечу, нікчемність життя типового представника капіталістичного суспільства. Думка про смерть, покаяння, про гріхи, про Бога ніколи не приходила панові із Сан-Франциско. Все життя він прагнув рівнятися з тими, “кого ніколи взяв собі за зразок”.
До старості © A L L S o c h. r u у ньому не залишилося нічого людського. Він став схожий на дорогу річ, зроблену із золота й слоновой кістки, одну з тих, які завжди оточували його: “золотими пломбами блищали його великі зуби, старої слоновой кісткою - міцна лисина”. Думка Буніна ясна
Він говорить про вічні проблеми людства. Про сенс життя, про духовність життя, про відношення людини Кбогу.
Збережи - » Вічні проблеми людства в оповіданні И. А. Буніна «Пан із Сан-Франциско» . З'явився готовий твір.