Вибір технологічної схеми очищення стічних вод

Вибір оптимальних технологічних схем очищення води – досить складне завдання, що обумовлено переважним різноманіттям домішок, що перебувають у воді, і високим вимогами, пред’явленими до якості очищення води. При виборі способу очищення домішок ураховують не тільки їхній склад у стічних водах, але й вимоги, яким повинні задовольняти очищені води: при скиданні у водойму – ПДС ( гранично припустимі скидання) і ПДК (гранично припустимі концентрації речовин), а при використанні очищених стічних вод у виробництві – ті вимоги, які необхідні для здійснення конкретних технологічних процесів

Для готування зі стічних вод технічної води або забезпечення умов скидання очищених стічних вод водойм велике значення має техніко-економічна оцінка способів підготовки води. Економічну перевагу мають, як правило, замкнуті системи водовикористання [ 1-3]. Однак процес заміни сучасних виробництв безвідхідними, у тому числі й з повністю замкнутою системою водовикористання, досить тривалий. Тому частина очищених стічних вод скидають у водойми. У цих випадках необхідно дотримувати встановлених нормативів для відносної концентрації шкідливих речовин в очищених стічні водах

Застосовувані схеми очищення повинні забезпечувати максимальне використання очищених вод в основних технологічних процесах і мінімальне їхнє скидання у відкриті водойми. При широкому впровадженні оборотних систем є додаткові резерви по скороченню витрати свіжої води й зменшенню скидання у відкриті водойми. При широкому впровадженні оборотних систем є додаткові резерви по скороченню витрати свіжої води й зменшенню скидання стічних вод у водойми (удосконалювання технологічних процесів, підвищення ефективності очищення стічних вод). Стічні води є чистими, якщо їхнє відведення у водні об’єкти не приводить до порушення норм якості води в контрольованому створі або пункті водовикористання

Ступінь очищення стічних вод при скиданні їх у водойми визначається нормативами якості води водойми в розрахунковому створі й у великому ступені залежить від фонових забруднень. Для зниження концентрацій шкідливих домішок, що є присутнім у стічних водах, до необхідних величин необхідне досить глибоке очищення. Тому важливе значення має надійний контроль ступеня очищення стічних вод, тому що з жорсткістю вимог до якості очищених вод значення ПДК більшості шкідливих речовин знижується й, отже, зростають труднощі їхнього визначення [4]. Крім того, контроль ускладнюється при визначенні концентрацій шкідливих речовин у сильно розведені стічні водах

Фізико-хімічні методи очищення стічних вод із застосуванням коагулянтів

Для забезпечення високого ступеня очищення стічних вод у ряді випадків одного біохімічного очищення виробничих стічних вод недостатньо, тому в останні роки відзначене зростаюче застосування фізико-хімічних методів. Широке поширення одержали коагуляція й флотація. Реагентний спосіб очищення досить ефективний і простий. Цей спосіб можна застосовувати практично при необмежених обсягах стічних вод

Спільне використання коагулянтів і флокулянтів дозволить ще більше розширити використання цих реагентів для очищення стічних вод. Більші резерви інтенсифікації методу коагуляції й флокуляції зв’язані як з більше глибоким дослідженням механізмів явищ, що супроводжують ці процеси, так і з більше ефективним використанням різних фізичних впливів

Дані закордонних досліджень показують, що значного підвищення ефективності реагентного способу можна домогтися оптимізацією технології очищення, що передбачає змішання реагентів з водою, а також підбором використовуваних коагулянтів і флокулянтів [5].

Ефективність реагентного способу очищення води, зокрема з використанням коагулянтів, можна підвищити, установивши долее строгий контроль за витратою реагентів залежно від кількості забруднень, що є присутнім у стічних водах, і хімічних характеристик цих забруднень, у першу чергу від їхнього заряду, характеризуемого ? потенціалом. Впровадження автоматизованого контролю за витратою реагентів дозволить підвищити не тільки ступінь очищення води, але й знизити витрата реагентів

Ефективність реагентного способу можна також підвищити, застосовуючи фізичні впливи на оброблювану воду й водні системи (наприклад, електричні й магнітні поля, ультразвук, радіацію й інші способи). Однак впровадження цих методів інтенсифікації коагуляції й флокуляції гальмується недостатньою вивченістю процесів, що протікають на молекулярному й іонному рівні

Очищення виробничих стічних вод реагентним способом включають кілька стадій, основними з яких є:

1) Готування й дозування реагентів;

2) Змішання реагентів з водою;

3) Хлопьеобразование;

4) Відділення пластівчастих домішок від води

Готування реагентів

Правильна організація процесу готування реагентів дозволить при мінімальній їхній витраті одержати максимальний ефект очищення води. Від якості приготовлених розчинів залежить не тільки ефективність впливу коагулянтів на забруднення, але й робота встаткування цього вузла. Найбільше застосування як коагулянти одержали сульфат алюмінію, гидроксохлорид алюмінію й хлорид заліза(III). У трохи меншому масштабі використовуються сульфати заліза, змішані коагулянти у вигляді солей алюмінію й заліза. Помітно в менших кількостях використовують алюмоаммонийние й алюмокалиевие квасци. Зростає використання коагулянтів, у першу чергу заліза й алюмінію, одержуваних електрохімічним способом. У цьому випадку їхньої властивості як коагулянтів різко поліпшуються

Реагенти як у твердому, так і у вигляді концентрованих розчинів, необхідно доводити до робочої концентрації ( 5-15%). У зв’язку із цим варто проаналізувати розчинення солей і в першу чергу солей алюмінію й заліза

Знаючи основні закономірності процесу розчинення реагентів у воді, можна вибрати оптимальний режим розчинення реагентів у воді й підібрати для цього необхідне встаткування

Ефективність очищення стічних вод з використанням коагулянтів і флокулянтів значною мірою залежить від точності підтримки основних параметров. основними параметрами регулювання є р оброблених стічних вод, електропровідність, мутність, окислювально-відновний потенціал

У цей час широко використовуються розроблені Внииводгео системи автоматичного регулювання (САР), призначені для керування реагентной очищенням стічних вод. Підвищення рівня автоматизації процесів фізико-хімічного очищення промислових стічних вод дозволяє зменшити витрати реагентів

У практиці очищення вод, як правило, застосовують объемнопропорциональние дозуючі системи. В основному по такому принципі побудовані САР подачі розчинів коагулянтів і флокулянтів

Дозатори, використовувані в САР раегентной очищення стічних вод, повинні надійно працювати й при подачі розчинів, що містять зважені частки, опади, шлами, тому що часто як реагенти використовують відходи різних виробництв

При використанні попередньо прояснених розчинів реагентів можна застосовувати плунжерні насоси-дозатори з ручним регулюванням продуктивності

Для нормального функціонування вузла реагентной обробки з використанням плунжерних насосів-дозаторів необхідне попереднє очищення розчинів реагентів. У противному випадку насос-дозатор забивається зваженими частками, а отже необхідно його зупиняти й промиватися

Оптимізація дози реагентів

Для технології очищення води й знешкодження опадів велике значення має раціональне використання реагентів, тому що річна витрата тільки флокулянтів становить сотні тонн. Визначення оптимальної дози реагентів являє собою досить складне завдання, тому що в практиці очищення води можливо одночасна зміна ряду факторів, наприклад складу й кількості домішок

Слід зазначити, що при коагуляції домішок в обсязі води й при контакті із зернистим завантаженням оптимальна доза буде різної, тому що кінетичні умови коагуляції на поверхні фільтруючого матеріалу значно краще, ніж в обсязі води

Ефективність процесів очищення води в апаратурі всіх типів обумовлена міцністю й щільністю коагуляционной структури

Pages: 1 2

Збережи - » Вибір технологічної схеми очищення стічних вод . З'явився готовий твір.

Вибір технологічної схеми очищення стічних вод





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.