Слов’янський бог Велес, заступник худоби, шанувався особливо простими слов’янами. Якщо князівські дружинники клялися ім’ям Перуна, бога грому й блиськавки - заступника воїнів, то виття - ополченці й народу завжди клялися Велесем. Слов’ян часто називали велесовими онуками.