Вірш «В дні свята» написаний у травні 1954 року, коли відбувалися всенародні торжества, присвячені знаменній події - 300-річчю возз’єднання України з Росією. Любов до Соціалістичної Вітчизни, прославлення непорушної дружби народів, Комуністичної партії, яка осяяла радянським людям шлях до комунізму,- такі провідні ідейні мотиви вірша «В дні свята». Святкові дні 300-річчя возз’єднання України з Росією поет характеризує як «дні великого, світлого свята», «дні обіймів народів-братів». Уславлюючи Вітчизну, поет знаходить пройняті глибокою любов’ю образи і художні засоби. Вона - «рідна земля, щаслива й багата», велетенський «сад-море», країна вільної праці, радісного братерства народів. Безмежний простір, кипучу діяльність, бурхливий розвиток країни передано у вірші метафорами і символами:

• Розлилась ти садами-морями,
• Розцвіла чудесами будов…

Улюбленими образами в післявоєнній творчості Рильського є ранок, весна - символи світлого комуністичного суспільства, яке своїм трудом будують збратані народи:

Українці мої й росіяни, Що я теж називаю - мої! Чи ви чуєте в ранок весняний, Як вам славу дзвенять солов’ї? Священне «чуття єдиної родини» радянських народів оспівується як нездоланна сила, запорука нашої нескореності і процвітання:

• Наша дружба ніколи не згине,
• Ворог наших не висушить рік!

Сила дружби народів, прогресивних людей усього світу, її незламність і вічність підкреслюється змістовним образом - порівнянням-паралелізмом. Як не можна роз’єднати гори й долини, моря й кораблі, так не розлучити радянські народи, що йдуть до спільної мети:

Нерозлучні гора і долина, Нерозлучні моря й кораблі… Слався, земле радянська єдина, Слався, дружбо людей на землі! Ідеї прославлення дружби народів служать й інші художні засоби твору - паралелізми, повтори, риторичні запитання і оклики.

Повторюючи чотири рази слово мої, Рильський підкреслює глибоку любов свого ліричного героя до українців, росіян, білорусів, вірмен, усіх радянських людей.

В наш час дружба людей різних рас і націй стала естетичною категорією, об’єктом художнього зображення. Це братерство, говорить поет, «творить пісні», дає йому натхнення  у  творчій  праці.