У багатьох добутках радянської літератури 60- 80-х років зустрічається поняття любові: любов між чоловіком і жінкою, материнська любов, любов до природи, любов до всього навколишнього… Я вважаю, що читати ці добутки необхідно уважно, тому що в них розкриваються основи важливих життєвих принципів. Дуже важливий самостійний аналіз героїв, саме сприйняття людиною тої або іншої думкки, що автор, творець добутку, хотів нам довести. Саме завдяки таким добуткам, будь той маленький вірш або величезна книга, людина формує себе як особистість

Завдяки В. Висоцькому, Р. Рождественському, Е. Евтушенко, А. Вознесенськові, Ю. Друніній, Р. Гамзатову, Р. Казаковой, А. Волкову, А. Чепурову, В. Кор-Кию й многим іншим ми довідаємося про чистоту моральній і духовної, доброті до рідної й близьким, любові до всьому й усім, про чистоту людських відносин, про совість і справедливість… Але адже найважливішим із усього перерахованого, на мою думку, у цих добутках чудових авторів є поняття любові. Адже, дійсно, із самого народження людин потроху починає усвідомлювати поняття любові, потім у ньому “прокидається” це почуття - почуття любові до матері, почуття любові до цього миру, до природи, потім до друзів, знайомим. Одним зі знаменитих поетів, що відбивають у своїх утворах моральні теми, є Д. С. Самойлов.

Поезія Самойлова звернена до збагнення психологічного й морального стану сучасного суспільства. У його добутках про війну, про історію, про юність існують відступу, що показують, що розкривають красу природи, любов до природи. Прикладом можуть послужити вірша “Пам’ять” і “Весь ліс листвою переповнений”.

У цих віршах автор хотів показати нам всю красу, всю принадність нашої природи, він хотів виразити своїми рядками всю любов до кожного містечка на цій величезній Землі. А. А. Вознесенськ написав чудовий вірш “Матері сиротіють…”. Цей вірш хоч і маленьке, однак у ньому закладений глибокий зміст, темою вірша є материнська любов. “Матері сиротіють”, - пише А. А. Вознесенськ, він задається питанням: через що ці матері сиротіють, чому так виходить, чому всі так смутно?

Письменник простежує ту думку, що людина повинен не тільки зрозуміти, але й усвідомити. Ця думка про те, що ніколи, ніде не можна забувати, залишати найдорожчої людини - свою матір. У творчості Б. Ш. Окуджавы особливе місце займає жінка, що любить і улюблена жінка

На його думку, любов, навіть відкинута, завжди висока, одухотворена. На думку Окуджавы, любов - щось піднесене, неземне, божественне. Радість любові змішується з ніжним смутком, усе здаються тендітним, минущим, потребуючим дбайливого відносини. Прикладом можуть послужити його вірша “Ваша Величність жінка”, “Слава жінці моєї”, “Заїжджий музикант”. Існують чудові вірші чудового поета И. М. Рубцова.

Мені дуже подобається вірш “Берези”, у ньому одночасно відбувається відображення краси природи, любові до неї й трагічної долі людини. Цей вірш наводить читача на міркування про життя: коли людині дуже погано, важко, те необхідно зайняти себе чим-небудь, відшукати щось, що допомогло б тобі впоратися з болем, із труднощами. Розрадою для людини, копіювання заборонене © 2005 на думку поета, у цьому випадку може бути природа

Автор любить берези, і для нього берези - це й радість, і сум, і любов, і сльози, і спогаду. Коли людина вміє вслухатися уважно в шум беріз, те, говорить автор, “стає якось радісно й боляче…”, однак затверджує: “Я люблю, коли шумлять берези…”. Нехай, думає автор, буде боляче або весело, але любов до беріз буде для нього безмежної! Існує ще безліч віршів про безмежну любов, які “несуть” у собі глибокий зміст, сенс життя, якому необхідно усвідомити кожному читачеві, адже, дійсно, завдяки глибоким філософським, моральним добуткам ми довідаємося, пізнаємо, відчуваємо любов!