Історія людства відзначена послідовною зміною безлічі культурних епох. Остання з них одержала назву епохи постмодерна. У гранично широкому контексті під постмодерном розуміється “глобальний стан цивілізації останніх десятиліть, вся сума культурних настроїв і філософських тенденцій”, пов’язаних з відчуттям завершенности цілого етапу культуристорического розвитку, изжитости “сучасності”, вступу в смугу еволюційної кризи. Що породили постмодерн віяння відбили зміни [...]

Апостол “філософії життя”, Фрідріх Ницше бачить її головного ворога в догматизмі метафізики*. Зведене метафізикою онтологічний будинок ґрунтується, згідно Ницше, на досить хибкій підставі. “З погляду будь-якої філософії, – указує німецький мислитель у роботі “По ту сторону добра й зла” (1886), – самим вірним і самим міцним із усього, що ще може вловити наше око, буде [...]

Постмодернізм у російській літературі встиг втратити ефект новизни, але для багатьох він як і раніше залишається досить дивним незнайомцем. Мова його незрозуміла, естетические смаки дратують… У постмодернізмі дійсно чимало незвичайного, що шокує, навіть “шизоидного” – і він же ерудит, поліглот, почасти філософ і культуролог. Особливі прикмети: позбавлена традиційного “я” – його “я” множественно, безособово, невиразно, [...]

Як тільки події 1814 р. повернули Фердинанда VII на його престол, як весь Пиренейский півострів знову поринув у морок, ще більш глибокий, чим у часи правління міністра Годоя. З відновленням інквізиції й клерикального режиму – усе, що було темного, мерзенних і вбивчого при старих порядках, виступає знову на сцену у всеозброєнні влади. Драматичне мистецтво падає, [...]

Безмежна відданість католицизму, при тім особливому характері розуміння його, який був здавна засвоєний іспанцями, привела нації до самих сумних результатів, – до придушення в ній усякої живої, самостійної думки. Ми вже бачили, що навіть найбільші письменники цієї країни прагнуть діяти не на розум, a винятково на почуття й уяву своїх читачів. Думка протягом багатьох століть [...]

Вплив двору на іспанське суспільство за всіх часів було так велике, що воцаріння Бурбонов після революції, возведшее на престол Пилипа V, не сповільнило відбитися й на літературі. З тої пори смаки разом змінюються: у Мадриді звикають бачити все прекрасне, велике, витончене, граціозне, винятково лише в створеннях наших письменників століття Людовика ХIV, і по одній з [...]

Я думаю, що в нас уже досить з’ясувався основний характер іспанських націй. Повна ентузіазму, з гарячою вірою, з нескоримою спрагою швидкого збагачення, з непомірним честолюбством і прагненням до переваги, вона, заодно зі своїми першими государями з австрійського будинку, – Карлом V і Пилипом II, – ринулася в політику пригод. Спочатку її зусилля увінчалися повним [...]