Ідейно-тематичний зміст родинно-побутового циклу пісень надзвичайно різноманітно. Вони охоплювали найважливіші події і явища з родинної (сімейної) життя селян, з винятковою повнотою відображали їхню психологію, погляди, мораль. У них немає чітко виражених «трудових сюжетів», оповідань про важку роботу, але зображення подій ведеться на тлі трудового життя, що надає їм життєвою правдивості. Найбільшу частину українських побутових пісень [...]

Поема «Слово про похід Ігоря», будучи найвищим художнім досягненням давньоруської літератури, одночасно являє собою найвизначнішу пам’ятку давньоруської літературної мови. Причому вона є свідченням самобутності цієї мови, що народився на народній східнослов’янській основі. «Слово» насичено специфічними словесно-образними засобами, тропами як метафоричного, так і метонимичного походження. І незважаючи на це, воно не робить враження образної перенасиченості, не [...]

Патріотичні пісні відбили титанічну боротьбу українського народу проти соціального й національного гноблення, проти зовнішніх і внутрішніх ворогів! В XV-XVI ст. український народ випробовував важкі нещастя від турецько-татарських загарбників, які яскраво відбилося в піснях цього періоду. В одній з найдавніших звучить оголене реалістичне оповідання про варварство турків і татар:

Досить популярним і оригінальним жанром усної народної творчості є народна дума. Дума – лисичанський добуток переважно героїчного змісту про важливі події української історії. Дума – жанр народної творчості, що перебуває на границі між епосом і лірикою. З одного боку, вона не може бути віднесена до епічних добутків, тому що має багато показників ліричного [...]

Вивчення поеми М.Ю1Лермонтова «Мцири» у школі має більшу методичну традицію. Відзначимо лише найбільш відомі роботи: З.Я.Рез «М.Ю.Лермонтов у школі» (Л., 1963), Г.К.Бочарова «Поеми Лермонтова в VII класі» (Література в школі, 1964, №3), Г.И.Біленького «Методичне керівництво до підручника-хрестоматії» для 7 класу, 1969). Однак це не означає, що проблема вивчення цього лермонтовского добутку в школі вирішена. Пропонуємо [...]

Спочатку М.Ю.Лермонтов хотів назвати поему «Бери», що в перекладі із грузинського означає «чернець». Однак при підготовці до печатки він назвав її «Мцири» і в примітці пояснив, що «мцири» по-грузинському – «неслужбовець чернець, щось начебто послушника». Крім того, відомо, що в грузинській мові слово «мцири» означає не тільки «послушник», але й «прибулець», «чужоземець», самотня людина, що [...]

По думці М.Ю.Лермонтова, це висловлення більш точно розкривало зміст добутку. Образ «земного меду» у співвіднесенні зі змістом поеми стає символом земних життєвих благ і радостей, на які деспотична влада, релігія накладали заборону. Таким чином, епіграф, з одного боку, як би народжував думку про несправедливість заборон, що обмежують повноту й радість земного життя, а з іншого [...]