Твір. Житіє Матрены Тимофіївни по поемі Н. А. Некрасова «Кому на Русі жити добре» Поема «Кому на Русі жити добре», почата в тисяча вісімсот шістдесят третьому року, писалася в плині декількох років, аж до тисяча вісімсот сімдесят сьомого року, хоча вона так і залишилася незакінченою. Щоб написати такий добуток, Некрасов почав вивчати російську народну творчість, [...]

У розповіді А. Алл С о ч. Р У П. Чехова “Душечка” дивно тісно переплітаються тонка іронія й глибока людяність. У черговий раз відкриваючи перед нами внутрішній мир героя, автор випробовує нескінченний жаль, що замість багатої, поетичної, цілеспрямованої натури він представляє нам порожнього, тобто ненаповненого власним змістом людини. Така Душечка – Оленька Племянникова, а [...]

У наш складний, важкий час небагато залишилося свят, але є один, котрий хвилює кожної людини й викликає почуття гордості за наш народ. У День Перемоги ми особливо гостро відчуваємо ціну завойованої нашим народом волі й переймаємося гіркою свідомістю того, як велика ця ціна. Двадцять сім мільйонів життів – така страшна цифра за перемогу у війні [...]

дійсно можна назвати тpагедией. Чому й хто в цьому винуватий теми, котоpым присвячений цей твір. Отже, Гpигоpий Печоpин, висланий з Петеpбуpга за якусь “истоpию” (очевидно за дуель через жінку) на Kавказ, по доpоге з ним пpиключается ще трохи истоpий, він pазжалован, знову отпpавляется на Kавказ, потім некотоpое вpемя подорожує, і, возвpащаясь із Пеpсии додому, умиpает. [...]

Дія відбувається в 1830-х рр. у невеликому шотландському містечку Ливенфорд. У будинку вигадливої архітектури, проект якого розробив сам Джеймс Броуди, живуть: стара мати глави сімейства, для якої єдиною розвагою є їжа, його дружина Маргарет, змучена життям жінка, дочки Нэнси (відмінниця, який батько ладить велике майбутнє) і Мэри (смілива й рішуча дівчина, змушена кинути утворення, щоб [...]

З появою в нічліжці Луки ще в декількох нічліжників з’явилася віра в краще життя. Лука дав їм крапку відліку, ідею, а вони навколо цієї ідеї створили свій образ ідеального миру. Лука треба принципу “неправда в порятунок”. Не можеш жити в загальному світі створи свій. Ганна й Актор його створили. Ганна вмирала, і їй потрібна була [...]

А. С. Пушкін – найбільший поет XIX століття, основоположник російського реалізму й літературної мови – вісім років свого життя присвятив роботі над романом у віршах “Євгеній Онєгін”. У цих “строкатих главах”, “напівсмішних, напівсумних, простонародних, ідеальних”, відбилася вся сучасна авторові російське життя: блискучий, світський Петербург, патріархальне Москва, помісні дворяни.