Я слухаю джмелина. Як приємно лежати в траві та слухати, що відбувається довкола. Ось далеко промчало авто. Десь угорі на дереві обізвалася синичка: цінь-цінь! Ніби каже: «Поглянь, я тут!» У траві, якщо лежати й уважно її розглядати, можна побачити безліч різних комашок, жучків, маленьких метеликів. Та раптом серед мовчазного трав’яного населення я почув дивний звук. [...]

Без перебільшення тріумфальним був прихід в українську прозу Володимира Винниченка. Його ім’я відразу стало поряд з іменами найвидатніших митців. І якби Винниченко, крім своїх ранніх оповідань, не написав би більше нічого, він усе одно лишився б в нашій літературі. А міг би й не написати, бо жити йому довелося в драматичний і жорстокий час, бо [...]

Нагідки (народна назва, наукова — календула) — однорічна трав’яниста рослина, 30-40 см висотою, з коротким густим опушуванням. Стебло ребристе. Листя внизу трохи подовжені, з довгим черешком, верхні — сидячі, загостреної форми. Квітки золотисто-жовті або жовтогарячі, це великі суцвіття —т кошики. Плоди — сім’янки, кільчасто зігнуті, шипуваті на спинці. Квітне з червня до осені, залежно від [...]

Микола Бажан зміцнив позиції молодого українського відродження у 20-х роках; зумів уникнути куль, ґрат, колючого дроту в сумнозвісних 30-х роках; стояв на сторожі української поезії в 40-60-х роках XX ст. Головним успадкуванням письменника були такі стилі, як барокко і романтизм, елементи футуризму та експресіонізму, і, нарешті, реалізм. М. Бажан навесні 1968 року написав поему «Дебора».

Ім’я Уласа Самчука повернулося до українців через роки забуття. Роман «Марія» – своєрідна сторінка художнього відтворення історії рідного народу, його самобутності. Любов до землі – споконвічна українська традиція, бо земля саме для слов’янина є і годувальницею, і мірилом людської значущості, і виміром добробуту, і навіть моральності. Письменник підкреслює, що руйнування особистості це – «…втрата зв’язку [...]

Т. Г. Шевченко — основоположник нової української літератури. Його слово було ознакою національного відродження, утвердженням української нації, її надією на кращі часи. Рання творчість Т. Шевченка має виразний романтичний характер. Починає поет з традиційного романтичного жанру — балади («Причинна»). Поет звертається у ній до національного світу, зображуючи певні побутові особливості, повір’я, національні образи-символи, що творять [...]