2 квітня 1961 року з космодрому Байконур стартувала ракета. Вона вивела на орбіту супутник^-супутник-супутник-корабель-супутник “Схід” з людиною на борті. Юрій Гагарін, перший космонавт Землі, згадував потім, що коли він тільки готувався до польоту, йому, як, імовірно, і тобі теж, Земля здавалася величезною. А подивився він на неї з космосу й раптом побачив, що вона зовсім [...]

Павло Тичина називав ім’я Михайла Коцюбинського поряд з іменами Івана Франко, Лесі Українки, Василя Стефаника, тому що, за його словами, «щодо краси й глибини добутків іншого письменника такого ми не знайдемо». Особливою привабливістю й свіжістю відрізняються ті твори Коцюбинського, які написані в імпресіоністичній манері. У зв’язку із цим вчений-літературознавець Сергій Єфремов писав:

Немає у світовій літературі іншого поета, який би так ніжно, з такою любов’ю оспівав у своїй творчості жінку-матір, охоронницю, продовжувачку роду, як Т.Шевченко, і який би так перейнявся її нещастями. Він зібрав воєдино у своєму серці страждання поневолених жінок всіх епох і хвилююче розповів про їх цілому миру. Назви його добутків: «Батрачка», «Відьма», «Сова», «Сліпа», [...]

Міркуючи про внесок Лесі Українки у скарбницю світової культури, Олесь Гончар говорив про «сміливі мандрівки» поетеси «у різні часи, до різних народів», підкреслюючи, що всупереч їхній великій цінності «важливіше те, що, беручи навіть відомі мандрівні сюжети й устояні в століттях міфологічної місткості характери, вона трактувала їх кожний раз по-своєму, надавала їм нову глибину, оригінальну [...]

У творчій спадщині Пушкіна існує цикл невеликих драматичних добутків, називаних «маленькими трагедіями». По характері вони близькі до філософської лірики. У них також піднімаються більші загальнолюдські проблеми, пов’язані з питаннями про сенс життя, про смерть і безсмертя, про призначення мистецтва. «Маленькі трагедії» Пушкін написав в 1830 р. під час знаменитої Болдийской осіни, що виявилася одним з [...]

Епіграф: МОЛОДІСТЬ - це все життя. Коли я вчився в школі, мені здавалося - от виросту, і все буде іншим. Я буду жити серед якихось інших людей, в іншій обстановці, і все взагалі буде інакше. Буде інше оточення, інший, «дорослий» мир, що не буде мати нічого загального з моїм шкільним миром. А в дійсності виявилося [...]

А. А. Вознесенськ (р. 1933). Один з ранніх поетичних збірників Андрія Андрійовича Вознесенська називалося “Ахиллесово серце” (1966). На його внутрішній обкладинці була зображена кардіограма. Важко уявити собі кращий образ, щоб зрозуміти поета. Ахиллесово, тобто незахищене, уразливе, легко раниме, серце гостро реагує на жорстокість і несправедливість, образи й образи, відгукується на всі прикрості й болю.