Зайчик у лісі. Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. [...]
Один раз на літніх канікулах ми із хлопцями поїхали в аквапарк. Кінець червня був таким пекучим, що ми навіть із води не вилизали. Мій приятель Арсеній пішов уздовж берега по воді. Раптом він закричав:
- Швидко сюди!
Коли ми підбігли, Арсеній тримав у руках щеняти коричневого кольору із чорними плямами [...]
Граблі. Граблі — сільськогосподарське знаряддя для загрібання сіна, соломи, скошеного хліба тощо. Також граблі використовуються для загрібання грядок у полі. Українці знали два види грабель: дерев’яні та залізні. Обидва могли бути ручними та кінними. Ручні дерев’яні граблі складалися з валка довжиною до 90 см, у який знизу під прямим кутом (чи трохи навскіс) забивали зубки [...]
Є дві основних форми запечатления історичної пам’яті: документальна хроніка й міф. Міф – це ідеалізоване або суб’єктивне подання про який-небудь історичний факт або особу. Парадоксальність ситуації з українською історією в тім, що в масовій свідомості не тільки відсутня об’єктивна інформація про ряд історичних подій, а й «місцеві» міфи витиснуті чужими, іноземними. Так про це сказав [...]
Символи моєї Батьківщини (за малюнком І. Биченка «День незалежності України»). У центрі малюнка зображено тризуб, що символізує нині державу Україну. Це зображення Герба України. Тато мені розповідав, що колись навіть за натяк на тризуб у яких-небудь зображеннях людину могли посадити до в’язниці. Це було за радянських часів.
Зимові канікули я провів у селі Снежковое. Там живуть родичі мого батька, які запросили нас у гості. У цьому селі я неодноразово бував улітку, а от узимку – уперше. Коли ми приїхали сюди зараз, я навіть розгубився: я не довідався знайомого села. Улітку воно потопає в зелені. Дерева начебто тіснять будинку. Зараз ріденькі крони дерев [...]
Борис Олійник — один з найпопулярніших поетів. В поезіях Олійника стільки ж від традиції, скільки від живого життя, повітрям якого він дихає, і саме тому він — поет наскрізь індивідуальний. Він — поет переважно розмовного інтонаційного ладу. Олійник використовує найповніші віршові форми і прийоми, наприклад, вірш «Стою на землі».
мая 19, 2012 
Lessons 
Розміщено